Підживлення озимої пшениці - фази та терміни внесення, види добрив для озимої пшениці

Подкормка озимой пшеницы

Чи все ми знаємо про живлення озимої пшениці, вирощуючи її вже багато століть на просторих український полях? Мабуть, основи всім відомі, але існує багато нюансів. Урожайність та якість продукції напряму залежать від мінерального живлення впродовж всього періоду розвитку цієї культури.

Використовуючи інтенсивні сорти з високими вимогами до забезпечення ґрунту поживними речовинами потрібно добре збалансувати систему живлення для максимальної реалізації генетичного потенціалу. На 1 т урожаю озима пшениця використовує 24-35 кг Азоту, 10-15 кг Фосфору, 20-26 кг Калію, 5 кг Кальцію, до 5 кг Магнію, 4 кг Сірки, 250 г Заліза, 80 г Марганцю, 55 г Цинку, до 8 г Міді та Бору.

Як показує практика та лабораторні аналізи, що в ґрунті ніколи не буває такої кількості легкодоступних елементів живлення. А це значить, що для формування високого та сталого врожаю потрібно застосовувати мінеральні добрива.

Основне співвідношення елементів живлення озимої пшениці

Найкращі показники врожайності можна отримати лише при повному забезпеченні рослин всіма елементами живлення (лімітуючий фактор). Також необхідно пам’ятати про баланс поживних речовин, так як неправильне співвідношення N,P,K призводить до зменшення продуктивності рослин та якості продукції.

Сучасні наукові дослідження та польова практика показали що найкращим співвідношенням елементів живлення є 1,5:1:1 (за даними Миронівського інституту пшениці). Воно дуже добре зарекомендувало себе на центральних та західних регіонів України.

Строки та способи внесення добрив під озиму пшеницю

Строки та способи внесення добрив під озиму пшеницю

Оптимальна система живлення передбачає внесення міндобрив:

  • під основний обробіток ґрунту;
  • в рядок при посіві;
  • підживлення під час вегетації.

Під основний обробіток потрібно вносити повну норму фосфорно-калійних добрив. Перемішування мінеральних добрив з шаром ґрунту під час оранки забезпечує максимальну ефективність від їх використання:

  •  краще розвивається коренева система;
  • покращується кущення;
  • підвищується зимостійкість.

Якщо вологи вистачає, тоді можна добрива розкидати під передпосівну культивацію чи боронування. Але варто пам’ятати, що при такому застосуванні гранули залишаються на глибині 0-7 см. і при швидкому пересиханні ґрунтового шару буде зменшуватися ефект від їх застосування.

Для максимального ефекту фосфорно-калійні добрива необхідно вносити під основний обробіток ґрунту.

Крім того, озима пшениця негативно реагує на нестачу фосфору з осені: рослини погано кущаться, слабо розвивається коренева система. Пшениця програмує менший потенціал урожайності і менш ефективно використовує азот навесні.

Враховуючи особливості технології вирощування, ґрунтово-кліматичні умови та попередники компанія Макош рекомендує до застосування SUPERFOSFAT MAKOSH, NPK MAKOSH z zynkiem, MAKOSH UNIVERSAL z borem, KALIUM MAKOSH (від 100 до 250 кг/га).

Удобрення Азотом

удобрення азотом

Для створення оптимальних умов для росту та розвитку, озиму пшеницю потрібно забезпечити легкодоступними формами Азоту впродовж вегетації. Але варто врахувати, що надмірне азотне живлення з осені призводить до різкого зниження зимостійкості, переростання рослин пшениці. Взимку ж значна частина Азоту, що не була використана, буде промиватись в глибші шари ґрунту, зменшуючи ефективність від застосування.

Тому для ефективного забезпечення рослин Азотом напротязі вегетації необхідно вносити добрива роздільно в декілька прийомів:

  • в основний обробіток чи під час посіву вносять 30 кг Азоту в діючій речовині. Це сприяє оптимальному розвитку озимої пшениці, а за рахунок накопичення пластичних речовин, підвищується зимостійкість. Після стерньових попередників підвищують дозу азотних добрив для кращого розкладання соломи;
  • підживлення азотними добривами ранньою весною на 2-3 етапі органогенезу підвищує кущення, густоту стояння на 1 га. Це підживлення називають ще регенеративним і дозу Азоту регулюють в залежності від стану посіву та часу початку відновлення вегетації (30-60 кг в д.р.);
  • друге підживлення (продуктивне) проводять тоді, коли рослини озимої пшениці знаходяться в фазі виходу в трубку (четвертий етап органогенезу). Таке внесення найбільше впливає на майбутній урожай, бо покращується ріст бокових стебел, підвищується озерненість колоса та його продуктивність. Доза регулюється в залежності від першого підживлення та має складати близько 50% від загальної кількості азоту (N60-90);
  • третє підживлення (його ще називають якісним) припадає на фазу колосіння-наливання зерна. В цей період вносять останню частину Азоту в дозі N30-60. Таким чином продовжують вегетацію верхніх листків та підвищують інтенсивність фотосинтезу. Останнє підживлення впливає на урожайність, а особливо на якість продукції та масу 1000 насінин.

Також практикується позакореневе підживлення азотними добривами, наприклад, карбамідом. Його дози різняться в залежності від фази розвитку та стану посіву. Для нейтралізації біурету і попередження появи опіків на озимій пшениці компанія Макош рекомендує використовувати сульфат магнію кристалічний концентрований Arkop. Також буде підвищуватись рівень засвоєння Азоту та покращуватись процес фотосинтезу.

Позакореневе підживлення мікродобривами

Відсоток, на який засвоюються мікродобрива через листок, є значно вищим, ніж через кореневу систему з ґрунту. Це пояснюється тим, що елементи живлення в ґрунті можуть зв’язуватись в недоступні форми, тому кількість елементів живлення, що можуть засвоюватись позакоренево, є обмеженою. Саме тому листове живлення є лише допоміжним способом, і не може бути основним.

Фаза розвитку  Кількість карбаміду в робочому розчині, кг/250л води  Кількість сульфату магнію Аrkop, кг/250л води 
Кущення 15 6
Вихід в трубку 10 4
Колосіння 5-7 3-4
Цвітіння Не рекомендується
Молочна стиглість 5-7 3-4

Для кращого проходження фази кущення (утворення додаткових продуктивних пагонів) з осені компанією Макош рекомендується до застосування Еколист Моно Марганець, Еколист Моно Мідь.

Навесні, після відновлення вегетації, коли коренева система ще слабка, а деякі елементи живлення, наприклад, Фосфор, є недоступними, потрібно вносити Максимус Екстра Р. Можливе використання в баковій суміші разом з карбамідом, Сульфатом магнію Аrkop та засобами захисту рослин. Явну нестачу Mn та Cu потрібно компенсувати шляхом внесення Еколист Моно Марганець, Еколист Моно Мідь.

В так звані критичні періоди розвитку озимої пшениці (кущення, вихід в трубку, викидання прапорцевого листка, колосіння), внаслідок інтенсивного росту можуть виникати гострі потреби в елементах живлення. Таку нестачу потрібно поповнювати шляхом внесення Еколист Моно Марганець, Максимус Екстра РК, Сульфат магнію кристалічний Аrkop, Еколист Моно Мідь.

Дана лінійка добрив для позакореневого підживлення польського заводу Ekoplon містить у своєму складі N, P, K, у доступних для рослин формах, мікроелементи, більшість з яких є у вигляді халатів, а також комплекс MPC2 – унікальне поєднання амінокислот для підвищення засвоєння мікроелементів та стимулювання рослин.

Так як мікроелементів озима пшениця виносить значно менше, у порівнянні з макро- та мезоелементами, то цю потребу можна швидко задовольнити позакореневим підживленням. Також існує така думка, що чим пізніше вносити мікроелементи, тим кращою буде якість врожаю (вміст клейковини, скловидність, вміст білку), але буде менший вплив на кількісні показники.

Позакореневе підживлення мікродобривами озимої пшениці

При виникненні стресових ситуацій: дії низьких або високих температур, гербіцидному стресі слід застосовувати новітній препарат на основі поєднання амінокислоти Гліцину з мікроелементами, а також з комплексом MPC2Максимус Аміно мікро. Таким чином можна допомогти рослині відновитись після дії біотичних чи абіотичних чинників та простимулювати правильний розвиток.

Агрономи компанії Макош розробили схему живлення озимої пшениці враховуючи особливості українських ґрунтів. З даною схемою можна ознайомитися за посиланням.

Особливості мінерального живлення озимої пшениці:

  • Для вирощування озимої пшениці кислотність ґрунту повинна бути в межах 6-7,5 рН.
  • Не перепідживіть азотом озиму пшеницю з осені.
  • Найважливішими періодами в розвитку озимої пшениці є період від сходів до кущення та початок відновлення вегетації повесні.
  • Приблизно 30% Азоту засвоюється з ґрунту і решта 70% - засвоюється з мінерального добрива.
  • Урожайність озимої пшениці зменшується на 15-20% за нестачі фосфору, що стимулює розвиток кореневої системи та калію, що впливає на кущення.
  • Сірка є сестрою Азоту. Завдяки цьому елементу засвоюється Азот та збільшується вміст клейковини.
  • При вирощуванні озимої пшениці використовуйте мікроелементи: цинк - 0,5 кг/га і мідь - 0,5 кг/г.
Рекомендована продукція
Гранульований суперфосфат є типовим добривом для передпосівного внесення. Його необхідно змішувати з ґрунтом на глибині до 10-15 см. Добриво не містить компонентів, що обмежують схожість насіння, це...
SUPERFOSFAT MAKOSH
Кристалічна форма забезпечує зручне застосування, а добре розчинні форми  магнію та сірки забезпечують швидке засвоєння цих складників рослинами.  Магній та сірка (в оксидній формі) дуже...
Crystallised magnesium sulphate concentrated arkop
Сучасне боровмісне добриво MAKOSH UNIVERSAL z borem – це комплексне мінеральне добриво, що якісно відрізняється від аналогічних добрив. Основною перевагою є фосфор в водорозчинній формі (майже 90...
MAKOSH UNIVERSAL z borem
MAXIBOR 21 універсальне добриво, розроблене для позакоренево живлення. Його необхідно застосовувати тим, хто сіє такі культури, як ріпак, соняшник, бобові, цукровий буряк, зернові, овочеві та плодові...
MAXIBOR 21