Пожнивні рештки: як не нашкодити собі та майбутнім посівам?

Що робити із пожнивними рештками, щоб не мати проблем із майбутнім посівом? Це запитання виникає у кожного фермера. Дехто, наприклад, вдається до спалювання стерні та пожнивних решток, тим самим шкодить ґрунту, атмосфері і собі самому. Чому?

Річ у тім, що під час спалювання горять не лише пожнивні рештки, а й гумус у шарі до 10 см, азот близько 20-40 кг/га,  вуглець до 3000 кг/га (на 7 т/га). А ще знищується біота (жива частину ґрунту), підвищується ризик водної та вітрової ерозії. 

Тому головне завдання аграрія, що цінує землю та своє господарство – перетворити недолік соломи (як бар’єр для якісного посіву наступних культур) у користь, спрямовану на покращення гумусного балансу та структури ґрунту, а саме: з 1 т пшеничної соломи в ґрунт повертається до 4 кг азоту, 2 кг фосфору, 8 кг калію, 4 кг кальцію, 1 кг магнію. Тож поговоримо про те, як зробити все правильно та уникнути помилок.

Все розпочинається зі збору попередника, шо передбачає якісне подрібнення решток на довжину 3-6 см. А ще рівномірний їх розподіл по полю, без утворення валків соломи. Це пришвидшить розклад соломи у 2-3 рази та різко зменшить проблеми при підготовці ґрунту до проведення посіву озимих. 

Наступний етап – нормалізація азотного живлення, оскільки найкраще мінералізація органічних решток проходить при співвідношенні азоту до вуглецю 1:25. А у соломі таких культур як зернові колосові, кукурудза, соняшник співвідношення наступне C:N=50-100:1. Тому на 1 т рослинних решток рекомендовано вносити 5-10 кг/д.р. азоту в амонійній формі, оскільки вона найкраще підходить для живлення аеробних бактерій, які розкладають органіку. 

Таким чином внесення 80-120 кг/га сульфату амонію, наприклад, є оптимальним рішенням, що забезпечить живлення як бактерій так і посівів озимини впродовж осіннього періоду. Тоді восени посіви не страждатимуть від дефіциту азоту, який можна спостерігати у місцях заробки великої кількості соломи.

Далі, після внесення азотних добрив, необхідна якісна заробка органічних решток на глибину 8-12 см дисковими боронами чи лущильниками. Такі операції потрібно здійснювати у найкоротший проміжок часу. Краще це робити вслід за рухом комбайна. Це збереже ґрунтову вологу та нівелює втрати азоту добрив у сонячний, жаркий день. 

Також потрібно пам’ятати, що для мінералізації органічних решток необхідна хороша аерація ґрунту, температурний режим в межах 18-20 Сº, рH ґрунтового розчину 6.5-7. І головне – вологість ґрунту на рівні 50-70%. 

Ми рекомендуємо не забувати про використання Сульфат амонію AS 21 macro – універсальне азотно-сірчане добриво європейської якості, яке застосовується для всіх с/г культур як при сівбі, так і при підживленні. Має дуже гарну розчинність, дуже швидко проникає в ґрунт при підживленні.

Сульфат амонію AS 21 macro:

• є прекрасним джерелом сірчаного живлення, та забезпечує високу агрономічну і економічну ефективність вирощування;

• в залежності від ґрунтів та кліматичних умов забезпечує прибавку врожаю до 20%, одночасно ліквідує нестачу азоту і сірки в харчуванні рослин;

• збільшує стійкість культур до вилягання, ураження хворобами і шкідниками.

При дотриманні усіх зазначених факторів та проведених агротехнічних операцій, процес мінералізації органічних решток проходитиме максимально швидко.