Періоди внесення азотних добрив під озиму пшеницю

Наразі, враховуючи вартість азотних добрив, потрібно ретельно підходити до їх вибору, головне часу застосування. А щоб отримати максимальну дію добрив – необхідно підбирати і спосіб їх внесення.

Властивості форм азоту
Для досягнення ефективної дії добрив, при підживленні озимих азотом, потрібно враховувати властивості форм азоту та їх вплив у певний період внесення. На даний час існує 3 форми азоту: нітратна, амонійна та амідна. Вони використовуються для підживлення озимих культур. Нітратна – працює з перших днів внесення(входить до складу аміачної селітри). Амонійна форма – частково засвоюється кореневою системою рослин, але необхідне її перетворення шляхом нітрифікації у нітратну форму, що надає пролонговану дію (сульфат амонію). Амідна форма (карбамід) – найкраще підходить для листового живлення. Для споживання з ґрунту необхідне її перетворення в амонійну форму, далі – в нітратну, що прямо пропорційно залежить від температури та часу.
Визначення періоду внесення добрив
Період внесення добрив визначається формуванням структурних елементів врожайності озимої пшениці: це кількість продуктивних пагонів на 1 м2, кількість зерен в колосі та маса 1000 зернин. Саме завдяки застосуванню азотних добрив, є можливість найбільше вплинути на дані елементи продуктивності озимих колосових. Для визначення оптимального часу необхідно скористатися шкалою фаз росту і розвитку зернових колосових культур ВВСН.
Генеративне підживлення

У фазу ВВСН 21-початок кущення на озимій пшениці відбувається формування бокових пагонів, що збільшує густоту стеблостою. Оптимальним значенням для формування врожаю більше 8 т/га необхідно 650-750 продуктивних стебел на м2, за умов достатнього зволоження, рослини можуть формувати і 800 продуктивних стебел на м2. Таким чином, внесення азотних добрив на озимині, у період кущення, переважно впливатиме на збільшення кількісті стебел.
Залежно від термінів посіву та погодних умов, кущення відбувається, як навесні, так і восени. Добрий результат – це коли посіви входять в зиму із сформованими 3-4 стеблами, це забезпечує найкращу перезимівлю. Але із-за погодних умов останніх років, значна частина рослин входять в зиму не розкущеними. Тому, в такому випадку, першочергово необхідно проводити регенеративне підживлення озимих культур по мерзлоталому ґрунту, щоб стимулювати додаткове кущення, особливо на слабких посівах. Для цього найкраще підходить застосування нітратної форми азотних добрив, в поєднанні із сіркою. Адже сірка, яка посилює засвоєння азотних добрив, малодоступна рослинам у прохолодному ґрунті. Тому, оптимальним є застосування комбінованих продуктів: SALETROSAN 30, SALETROSAN 26, до складу яких входить сірка, або підживлювати аміачною селітрою Pulan чи Anwil, в поєднанні із сульфатом амонію AS 21 MACRO. На ґрунтах із показником pН ґрунтового розчину нижчим за нейтральний, та на піщаних ґрунтах, рекомендуємо використати сульфат магнію (Mag-MakS, Makosh MagSul) та селітру Salmag або селітру Canvil S, до складу яких входить магній.
Значна частина сільгоспвиробників, боячись сильної посухи в період виходу рослин у трубку, «перестраховуються» і 2-ге (кількісне) підживлення озимих азотом проводять, навіть на розкущених посівах, також по мерзлоталому ґрунту. Але в такому випадку необхідно працювати лише амонійною формою азоту, щоб максимально відтермінувати дію азоту до настання фази розвитку – вихід у трубку.
Кількісне підживлення
В даний період рослини переходять до генеративного росту, розпочинається розвиток колоса, формується кількість колосків у колосі. Стартує період швидкого росту, що потребує більшої кількості поживних речовин. Таким чином, застосування азотних добрив під озиму пшеницю в період кінця кущення – початку виходу у трубку, безпосередньо вплине на кількість зернин у колосі. Також це сповільнить процес відмирання бокових пагонів, що збереже більшу кількість продуктивних стебел. У даний період часто спостерігаються посушливі умови, де верхній шар ґрунту пересихає і внесення азоту лише розкидачем є недоцільним. Тому, найкраще в такому випадку використовувати метод Бузницького – внесення азотних добрив зерновими сівалками або розкидачем, але з обов’язковою заробкою добрив у ґрунт ротаційними або пружинними боронами.
Якісне підживлення

Наступний період застосування азоту на озимих культурах припадає на фазу ВВСН 59 – завершення колосіння, коли колос повністю вийшов із стебла. Проведення якісного позакореневого підживлення амідною формою азоту – позитивно вплине на масу 1000 зернин та підвищить вміст білка.
Спосіб внесення добрив також має вагоме значення, особливо у випадку високих цін на азотні добрива. Потрібно бережно підходити до їх застосування. А саме, в жодному разі не розкидати добрива по снігу. У випадку значної кількості поживних решток на полі (коли попередником є соняшник), вносити добрива зерновими сівалками, щоб максимально зменшити втрати азоту шляхом абсорбування азоту даними рештками та знизити втрати у атмосферу. Використання даних методів допоможе максимально ефективно використати корисну дію від азотних добрив.
Отож, розуміння фаз розвитку рослин та дії форм азоту, в поєднанні із правильним їх застосуванням, – це економічно вигідний крок до збільшення якісного врожаю.
Рекомендовані товари



