Фізичні властивості мінеральних добрив та їх вплив на внесення

Кожне внесення мінеральних добрив – це важливий процес, який зобов’язує враховувати фізичні властивості будь-яких добрив. Саме фізичні властивості мають великий вплив на застосування, транспортування, зберігання та ефективність добрив. У кінцевому результаті ці властивості будуть відображатись на врожайності сільськогосподарських культур.

Основні фізичні властивості добрив для їх опрацювання, зберігання та розповсюдження:

• гранулометричний склад;

• гігроскопічність;

• насипна щільність;

• розчинність;

• утворення пилу.

Фізичні властивості добрив визначаються хімічним складом, зовнішнім покриттям та конкретним виробничим процесом.

Гранулометричний склад (розмір часток) – відсоток окремих фракцій добрива, отриманий шляхом розсівання на ситах різного діаметра. Гранульовані добрива мають бути однорідними, щоб забезпечити рівномірне розподілення при внесенні. Розмір гранул зазвичай становить 2-5 мм.  Великі круглі гранули можуть рівномірніше розподілятися розкидачем, але важче проникати в ґрунт. Натомість дрібні та нерівномірні гранули краще змішуються з ґрунтом, але можуть бути нерівномірно розкидані при вітряній погоді.

Гігроскопічність – здатність поглинати вологу з повітря. Деякі добрива мають високу гігроскопічність (аміачна селітра), що може призвести до злежування й утворення грудок, що ускладнює їхнє внесення. Тиск водяної пари в повітрі залежить від вологості та температури повітря. Охолодження від 25℃ (день) до 10℃ (ніч) призводить до утворення 10 грамів конденсату на 1 м3 повітря. Злежування – це процес, коли добрива злипаються або утворюють грудки під впливом вологості, тиску або температури. Щоб уникнути злежування, до добрив додають антизлежувальні агенти або використовують спеціальні упаковки, які захищають від вологи.

Насипна щільність (кг/м3) – це маса добрива на одиницю об’єму виражена в грамах на кубічний сантиметр (г/см3) або в кілограмах на кубічний метр (кг/м3). Цей показник відображає, скільки простору займає певна маса добрива та є важливим параметром при зберіганні, транспортуванні, а також під час внесення добрив у ґрунт. Від насипної щільності залежить об’ємне дозування добрива при внесенні. Висока щільність гранул забезпечує більшу масу на одиницю об’єму, що дозволяє точніше вносити добрива, а також займають менше місця під час зберігання та транспортування. Добрива з більшою масою краще опускаються на землю при розкиданні, що важливо для точного внесення.

Приклад насипної щільності основних добрив

Розчинність добрив (г/100 см3 води) – показник маси добрива, що може бути повністю розчинене у певній кількості води за певної температури. Всі добрива умовно поділяються на добре розчинні, малорозчинні та нерозчинні у воді. Добрива з високою розчинністю забезпечують швидке підживлення рослин і є зручними у використанні. Зазвичай такі добрива використовують для фертигації та гідропоніки. Для ґрунтового внесення цей показник не є ключовим. Розчинність добрив залежить від компонентного складу, типу грануляції та гранулометричного складу. Азотні та калійні гранульовані добрива представлені добре розчинними у воді сполуками. Таким чином, чим більше азотного та калійного компонента в комплексному добриві, тим вищою буде його розчинність. При внесенні фосфорних добрив, щоб уникнути швидкої фіксації фосфору з іонами заліза та отримати пролонговану дію живлення цього ж елемента, рекомендують зменшити контакт з ґрунтом.

Важливу роль відіграватиме твердість та крихкість добрив, адже більш тверді гранули менш схильні до руйнування під час транспортування та внесення оскільки міцні гранули менше схильні до розтріскування і руйнування. Крихкі гранули можуть ламатися, що призводить до нерівномірного внесення, втрат добрива та зношення обладнання.

Утворення пилу. Велика кількість пилу з добрив може спричинити виникнення дискомфорту під час завантаження у робочий агрегат, транспортуванні  та зберіганні. Дрібні частинки пилу можуть легко видуватися вітром під час внесення, що призводить до втрати поживних речовин і зниження ефективності добрива. Зазвичай пил у добривах виникає в результаті низької механічної стійкості, примусового навантаження під час роботи з добривом, поглинанні води, а також внаслідок зношеного обладнання.

Як фізичні властивості впливають на внесення ?

• Для рівномірного розподілу добрив необхідно правильно калібрувати розкидач, враховуючи розмір, форму та масу гранул.

• Легкі та дрібні гранули можуть відхилятися при сильному вітрі, тому варто враховувати погодні умови під час внесення.

• Використовувати спеціальні антипилові добавки або вибирати добрива з низькою гігроскопічністю, щоб уникнути злипання гранул.

• Використовувати техніку, яка дозволяє рівномірно розподілити добрива, не руйнуючи їх структуру.

Знання фізичних властивостей добрив дозволяє аграріям ефективно планувати їх використання, забезпечувати правильне зберігання та мінімізувати втрати при транспортуванні й внесенні. Ці аспекти допомагають зробити процес внесення більш точним і результативним, щоб досягти оптимальних результатів у підвищенні врожайності.