Ефективне підживлення сої

Важливість мікроелементів у позакореневому підживленні сої

У сучасному землеробстві соя є однією з ключових культур, яка активно реагує на зміни в системі живлення. Незважаючи на внесення відповідних мінеральних добрив, врожайність часто залишається нижче потенційної. Однією з причин цього є дефіцит мікроелементів – фактор, який може здатися непомітним на перший погляд, але є вирішальним в урожайності сої. Позакореневе підживлення сої особливо важливе, оскільки воно дозволяє швидко усунути або попередити дефіцит важливих мікроелементів на критичних етапах розвитку рослин.

Фізіологічна роль мікроелементів у розвитку сої

Хоча мікроелементи не потрібні у великих кількостях, але їх дефіцит може гальмувати проходження важливих фізіологічних процесів, розвиток рослин та погіршення якості вирощеної продукції. Для сої найбільш критичними елементами є:

• Бор (В) – елемент, необхідний для нормального розвитку квітів і бобів. Він бере участь у процесах запилення, росту пилкової трубки та утворення зав’язі. Дефіцит бору призводить до поганого проходження запилення та розвитку бобів, що безпосередньо знижує врожайність.
• Молібден (Mo) є незамінним елементом для засвоєння азоту. У бульбочкових бактеріях, які живуть у симбіозі з соєю, молібден активує ферменти, необхідні для фіксації атмосферного азоту. Дефіцит Mo призводить до поганого розвитку бульбочок і зниження вмісту білка в насінні.
• Марганець (Mn) впливає на фотосинтез і синтез хлорофілу. Він бере участь у ферментативних реакціях, що забезпечують метаболізм рослин. Дефіцит Mn проявляється хлорозом і затримкою росту.
• Цинк (Zn) сприяє росту і розвитку коренів, бере участь у синтезі ауксину (гормону росту), активує ферменти білкового обміну. Дефіцит цинку призводить до зниження енергії росту рослин і зниження якості зерна.

Чим підживити сою та коли?

Позакореневе підживлення сої є особливо ефективним, коли доступність мікроелементів має певне обмеження в ґрунті, наприклад, через низьку температуру ґрунту, високу або низьку вологість, високий pH або через антагоністичну взаємодію елементів. Тому підживлення сої забезпечує мікроелементи тоді, коли рослина їх потребує найбільше.

Потреба елементів для внесення позакоренево визначається критичними фазами, тоді ж коли підживлювати сою:

• у фазу 2-3 справжніх листка (формування листової маси);

• у фазу бутонізації (розвиток квітів);

• у фазу формування бобів (наливання бобів).

Для підживлення сої потрібно використовувати добрива які мають відповідну біодоступність мікроелементів. До прикладу, мікроелементи-метали марганець та цинк мають бути в добривах у вигляді хелатів; щодо бору використовуйте боретаноламін, який має найбільший відсоток засвоєння через листок; молібден – у вигляді молібдату амонію.

Для підсилення дії мікроелементів разом із ними вносять в одній баковій суміші:

• сульфат магнію кристалічний (магній покращує фотосинтез та сірка утворення білків);

• кристалічні NPK (коригування показників азоту, фосфору та калію, або усунення тимчасового дефіциту).

Внесення комплексних бакових сумішей по листу має найбільшу ефективність в поєднанні разом із мікроелементами, які є критично важливими для сої.

Вплив на врожай і економічна ефективність

Позакореневе підживлення мікроелементами сприяє більш повному засвоєнню азоту, фосфору і калію. Це покращує загальне використання добрив і зменшує втрати поживних речовин. У дослідженнях сої застосування цинку та молібдену підвищило врожайність на 8–15%, тоді як застосування бору під час бутонізації зменшило осипання квіток, які не запилилися, і збільшило кількість бобів на рослині.

Позакореневе підживлення мікродобривами також позитивно впливає на якість зерна:

• Підвищений вміст білка;

• Збільшення маси тисячі зерен;

• Високий вміст олії.

Завдяки відносно низькій вартості (порівняно з макроелементами) економічна вигода мікроелементів може бути значною, особливо за інтенсивних технологій вирощування.

Отже, мікроелементи відіграють ключову роль у живленні сої, а їхнє своєчасне позакореневе внесення — ефективний інструмент управління врожайністю та якістю. Аграріям варто орієнтуватися не лише на загальну норму внесення добрив, а й на аналіз ґрунту, щоб виявити дефіцитні елементи й адаптувати систему живлення до умов конкретного поля.

Якщо у вас залишилися питання: Чим підживлювати сою? Як підживити сою? Коли підживлювати сою? — звертайтеся за консультацією до агрономів-експертів компанії Makosh.