Екологічні засади застосування мінеральних добрив

Мінеральні добрива є важливим інструментом для підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Однак їх неправильне використання може негативно вплинути на довкілля. Дотримання екологічних засад є ключовим для збереження родючості ґрунтів та мінімізації шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Основні принципи екологічно безпечного використання мінеральних добрив

1. Точний розрахунок доз:

• Агрохімічний аналіз ґрунту: перед внесенням добрив необхідно провести детальний аналіз ґрунту, щоб визначити точну потребу рослин у поживних речовинах.
• Індивідуальний підхід: дози та норми добрив слід розраховувати індивідуально для кожного поля з урахуванням типу ґрунту, культури, кліматичних умов та очікуваного врожаю.

 2. Оптимальні строки внесення:

• Внесення під культуру: добрива слід вносити безпосередньо під культуру, щоб уникнути втрат поживних речовин внаслідок вимивання або вивітрювання.
• Основне внесення слід проводити під глибокий обробіток ґрунту, аби уникнути вивітрювання діючих речовин добрив.
• Глибина загортання: глибина загортання добрив має відповідати глибині розростання кореневої системи рослин.

3.     Вибір видів добрив:

• Комплексні добрива: перевагу слід надавати добривам, які містять кілька поживних речовин у доступній для рослин формі та максимально підходять до ваших полів за результатами аналізів ґрунту.
• Добрива пролонгованої дії: ці добрива поступово віддають поживні речовини, зменшуючи ризик вимивання.

 4. Захист водних ресурсів:

• Заборона внесення добрив у водоохоронних зонах: не допускається внесення добрив у водоохоронних зонах річок, озер та інших водойм.
• Внутрішньоґрунтове внесення: смугове внесення добрив дозволяє зменшити їх змив у водойми в порівнянні з поверхневим внесенням.

 5. Збереження ґрунтової біоти:

• Чергування культур: чергування культур сприяє збереженню ґрунтової біоти та підвищенню родючості ґрунту.
• Використання органічних добрив: внесення органічних добрив покращує структуру ґрунту, збільшує його вміст гумусу та стимулює розвиток корисної мікрофлори.

Негативні наслідки неправильного використання мінеральних добрив:

• забруднення ґрунтових вод: вимивання нітратів та фосфатів у ґрунтові води може призвести до їх забруднення та евтрофікації водойм.
• забруднення повітря: випаровування аміаку з добрив сприяє забрудненню атмосферного повітря.
• зменшення біорізноманіття: надмірне використання добрив може призвести до загибелі корисних мікроорганізмів у ґрунті та зниження біорізноманіття.
• деградація ґрунтів: порушення кислотно-лужного балансу ґрунту, засолення, ущільнення – це лише деякі з проблем, які можуть виникнути внаслідок неправильного застосування добрив.

У сучасних умова, забруднення навколишнього середовища зумовлене не тільки кількістю внесених добрив, а ще й недотримання хімізації землеробства, використанням недосконалих або екологічно несприятливих технологій.

Під час внесення добрив можливий також нерівномірний розподіл по ділянці поля, тобто перекидання на вже внесеній ділянці, що призведе до перевищення допустимих норм, що суттєво знижує їх ефективність. Таким чином, ефективність азотних добрив зменшується на 40-50%, фосфорних – на 35-40%, калійних і складних – на 15-20%, при цьому різко загострюється екологічна ситуація через надмірно високий вміст елементів живлення.

У результаті нерівномірного внесення мінеральних добрив, проростання вегетативної маси польових культур відбувається також нерівномірно, що призведе до суттєвих втрат врожаїв.

Щоб підвищити коефіцієнт використання елементів живлення, слід впроваджувати високопродуктивні агрегати для внесення добрив, які зможуть забезпечити рівномірне поверхневе або локальне внесення, тим самим покращити екологічну ситуацію на полі.

Окрім правильного використання добрив, обов’язково потрібно пам’ятати про обґрунтоване внесення меліорантів, таких як: дефекат, вапняк гранульований або крейда.

Іноді аграрії використовують відходи багатьох підприємств шкіряної та хімічної промисловості для вапнування ґрунтів. Ці відходи можуть містити велику кількість токсичних речовин. Зазвичай 3 т меліорантів промислового походження містять не більше 2 т карбонату кальцію. Для прикладу, фосфогіпс містить велику кількість фтору і низку інших токсичних елементів, тому його застосування для меліорації повинно бути строго контрольованим.

Слід зауважити, що застосовувати мінеральні добрива, в першу чергу азотні, потрібно виважено, з науково обґрунтованою нормою та урахуванням типу ґрунту, вмісту нітратів, нітритів та токсинів у баластних речовинах цих самих добрив. Дотримання екологічних засад застосування мінеральних добрив є важливим внеском у збереження довкілля та забезпечення сталого розвитку сільського господарства.