Діагностика листкової поверхні

У сучасному високопродуктивному землеробстві недостатньо просто вносити добрива «за графіком». Рослина – це живий організм, і її потреби постійно змінюються залежно від погоди, типу ґрунту та фази розвитку. Одним з найточніших способів оцінити реальний стан живлення є діагностика листкової поверхні.

Листкова діагностика (тканинна діагностика) – це критично важливий інструмент точного землеробства, який дозволяє прочитати актуальний стан живлення культури, усунути прихований голод та уникнути незворотних втрат врожаю.

Навіщо потрібна листкова діагностика?

Листкова діагностика дає відповідь на найважливіше питання: «скільки елементів живлення рослина змогла засвоїти та використати?»

Листкову діагностику проводять для визначення потреби рослин у позакореневому підживленні, проте вона є ненадійною для розроблення системи живлення, необхідно враховувати також агрохімічний аналіз ґрунту, який допоможе якісно побудувати систему живлення культур.

На відміну від ґрунтового аналізу, який лише показує запас елементів у землі, аналіз листя відображає реальну картину засвоєння, враховуючи всі агротехнічні та кліматичні фактори:

• Раннє виявлення: Виявляє дефіцит задовго до появи візуальних симптомів. Коли ви бачите жовте листя (хлороз), це вже означає, що втрати врожаю незворотні. Діагностика в свою ж чергу, дає змогу втрутитися вчасно.
• Виявлення блокування: Допомагає зрозуміти, чому рослина не засвоює елементи, навіть якщо їх достатньо у ґрунті. Наприклад, високий рН може блокувати засвоєння цинку, а низька температура – фосфору.
• Ефективність інвестиції: Дозволяє вносити саме той елемент, якого критично не вистачає, у правильній формі та дозі. Це запобігає зайвим витратам на непотрібні добрива.

Як правильно відібрати зразки: Ключ до достовірності

Якість результатів на 90% залежить від правильності відбору зразків. Для кожного виду рослин встановлюються свої «діагностичні» листки, які зазвичай відбирають вранці, не в дощову та не спекотну погоду. Час між відібранням зразків у полі та їх аналізом не повинен перевищувати 1-3 години. Неправильний відбір призводить до неточних даних та помилкових рішень.

1. Визначення критичної фази

Зразки необхідно відбирати у ключові фази розвитку культури. Наприклад для кукурудзи, це фаза 5-7 листків та перед викиданням волоті, для пшениці – це кінець кущіння та вихід в трубку, для ріпаку 4-6 листків восени та у фазі стеблування навесні.

Щоб підготувати листки до аналізу, їх слід очистити від бруду, землі, залишків пестицидів. Для цього їх промивають 2%-м розчином мийного засобу, що не містить фосфатів, ополіскують дистильованою водою.

Регулярність (наприклад, кожні 10-14 днів у період інтенсивного росту) дає можливість відстежувати динаміку живлення.

2. Вибір зразка (яке листя зрізати?)

Вибір конкретного листка залежить від рухливості елемента у рослині:

• Рухомі елементи (N, P, K, Mg): Їхній дефіцит проявляється на старому (нижньому) листі, тому аналізу їхнього вмісту відбирають найбільш молоде листя, яке вже не перебуває у стані зародка.
• Малорухомі елементи (Ca, B, Fe): Їхній дефіцит проявляється на молодому (верхньому) листі. Для аналізу їхнього вмісту відбирають найбільш молоде листя, яке вже не перебуває у стані зародка.

3. Репрезентативність

Збирати зразки з однакових, типових для поля рослин. Уникайте із узбіч, кінців гонів або очевидно хворих чи пошкоджених рослин. Крім того, необхідно збирати правильну кількість, орієнтовно 30-50 листків на один композитний зразок, що представляє площу до 20-30 га.

4. Підготовка до аналізу

Листя не повинно бути мокрим від дощу або роси. Якщо проводилося обприскування, відбір слід робити лише через 48-72 години. Зразки слід помістити в паперові пакети ( не в поліетиленові), щоб уникнути пріння та спотворення результатів.

Щоб підготувати листки до аналізу, їх слід очистити від бруду, землі, залишків пестицидів. Для цього їх промивають 2%-м розчином мийного засобу, що не містить фосфатів, ополіскують дистильованою водою.

Інтерпретація результатів: Від діагнозу до рішення

Результати аналізу лабораторія надає у мг/кг сухої речовини. Ваше завдання – порівняти ці показники з оптимальними діапазонами для конкретної фази розвитку даної культури.

Методи листкової діагностики

Існує кілька методів листкової діагностики, які використовуються в агрономії для оцінки живлення рослин: лабораторний аналіз (хімічний), візуальна діагностика та експрес-методи (польова діагностика).

• Лабораторний (хімічний) аналіз

Це найточніший і найдостовірніший метод, що є основою для прийняття рішень у точному землеробстві. Суть методу полягає у відборі зразків листя з поля у критичні фази розвитку рослин на вміст азоту і зольних елементів після озолення сумішшю кислот і пероксиду водню. Допомагає визначити точну концентрацію всіх ключових елементів живлення (макро- і мікроелементів) у тканинах рослини, виміряну в мг/кг сухої речовини або у відсотках.

До переваг даного добрива можна віднести високу точність, можливість одночасного визначення десятків елементів, виявлення прихованого дефіциту (до появи візуальних ознак), але при цьому потребує часу на відбір, доставку та сам аналіз (від кількох днів до тижня).

• Експрес-методи (Польова Діагностика)

Це швидкі методи, що дають оперативну інформацію безпосередньо в полі, використовуючи портативні прилади.

Хлорофілометрія (Spad – метр) – прилад, який вимірює насиченість зеленого кольору листя, що є індикатором вмісту хлорофілу. Визначає непряму оцінку рівня азоту та інших елементів, критичних для фотосинтезу ( наприклад, магнію, заліза). Даний метод швидкий, дає миттєвий результат, є можливість оцінки динаміки.

Нітратометрія – вимірювання концентрації нітратного азоту у клітинному соку рослини. Визначає актуальну доступність азоту. Допомагає швидко дати оцінку для оперативного прийняття рішення про внесення азотного підживлення.

• Візуальна Діагностика

Це найпростіший, але найменш надійний метод, який базується на зовнішньому огляді рослин. Даним методом можна визначити дефіцит елементів за характерними ознаками (хлорози, некрози, деформація листя, зміна кольору). Зазвичай можна визначити лише гострий дефіцит елементів, але при цьому прояв симптомів відбувається тоді, коли врожай вже втрачено.

Для точного та ефективного землеробства рекомендується поєднувати лабораторний аналіз (для стратегічного планування та виявлення прихованого голоду) з експрес-методами (для оперативного моніторингу азоту).

Від діагнозу до успіху: Корекція живлення

Отримавши лабораторний звіт, агроном порівнює фактичні дані з оптимальними референтними діапазонами для даної культури і фази.

Низький рівень забезпечення елементами вимагає негайного коригувального позакореневого підживлення бором, цинком, марганцем вносяться швидко та точково.

Надлишковий рівень свідчить про можливу токсичність (наприклад, бору) або блокування інших елементів. Потрібне коригування подальшої стратегії живлення.

Висновок

Листкова діагностика – це не розкіш, а стратегічна необхідність для сучасного агронома. Вона перетворює процес живлення з гадання на точний інженерний розрахунок, гарантуючи, що рослина отримає «паливо» в потрібний час і в потрібній кількості. Не чекайте, поки на рослині проявляться візуальні ознаки про допомогу, слухайте її через лабораторний аналіз.