Підвищення морозостійкості плодово-ягідних культур, їх підготовка до перезимівлі
Методи встановлення норм добрив

Плануючи систему удобрення, важливим етапом є встановлення оптимальних норм внесення мінеральних добрив для отримання співвідношення поживних елементів для окремої сільськогосподарської культури й для сівозміни у цілому. Певна кількість елементів формує баланс поживних речовин у ґрунті. Збалансоване співвідношення яких створює оптимальні умови для росту і розвитку культурних рослин, і як наслідок культура здатна створити максимальний урожай. Натомість порушення балансу несе за собою зниження врожайності та деградації ґрунтів. Тому основною умовою у сучасному землеробстві, за інтенсивних технологій вирощування, є встановлення оптимальних норм мінеральних добрив для підтримання даного балансу.
Методи балансування поживних речовин у ґрунті
Балансом поживних речовин у ґрунті вважається оптимальне співвідношення макроелементів (азот, фосфор, калій), мезоелементів (кальцій, сірка, магній) та мікроелементів (бор, цинк, марганець, мідь, молібден, залізо). Порушення співвідношення виникає, коли кількість одного елемента або кількох є надто низькою або високою.
Основною причиною дисбалансу є внесення мінеральних добрив у неоптимальних кількостях, так би мовити, «наосліп».
Використання значних норм добрив або невідповідна їх форма, призводить до збільшення кількості елементів у ґрунті та дефіциту інших.
Застосування мінеральних добрив вважається основним методом підтримання родючості ґрунту, поповнюючи кількість елементів живлення у ґрунті. Для балансування елементів та для розрахунку норм внесення добрив, використовують наступні методи:
- балансовий метод – базується на даних про винос елементів з одиницею урожаю та коефіцієнтів їх використання з добрив та ґрунту;
- метод польових досліджень із коригувальними коефіцієнтами на агрохімічний аналіз ґрунту;
- нормативний метод – основою якого є нормативні витрати добрив для отримання одиниці урожаю або приросту;
- метод за бальною оцінкою ґрунту на основі природної родючості та економічного застосування добрив для отримання їх найбільшої окупності;
- математичний метод у системі ґрунт-рослина-добрива, що моделює виробничу функцію залежності кількості врожаю від норм добрив;
- метод цілеспрямованого регулювання родючості ґрунту – основою даного методу є балансування елементів живлення за ємністю катіонного обміну (ЄКО) та технологією Альбрехта-Кінсі. Центральною метою, якого є забезпечення оптимального співвідношення катіонів (Ca, Mg, K, Na), для покращення живлення рослин.
Балансування за ЄКО орієнтований на досягнення оптимальної кількості рухомих елементів живлення у ґрунті. Але першочергово для цього проводять агрохімічний аналіз на визначення співвідношення катіонів, що входять до ЄКО ґрунту, рН ґрунтового розчину та органічної речовини. Відповідно до результататів аналізу, визначають необхідну кількість добрив для коригування співвідношення катіонів та інших показників елементів живлення.
Агрохімічний аналіз – моніторинг показників
Для підтримання балансу необхідно періодичний моніторинг показників основних елементів живлення, pH та врахування взаємодії між ними. До прикладу, високий рівень магнію зменшує доступність фосфору.
У компанії Makosh є послуга “Аудит Ґрунту” — комплексна незалежна оцінка, що дозволяє зручно, якісно та швидко здійснити діагностику ґрунту. Makosh пропонує як автоматичний відбір ґрунту, так і аналіз вашого зразка:
- визначення кислотності (pH ґрунту);
- вмісту органічної речовини;
- доступні форми елементів живлення N, P, K, Ca, Mg, S, Zn, B, Cu, Mn, Fe, Na;
- ємність катіонного обміну (ЄКО);
- насиченість основами;
- визначаємо зони переущільнення (твердість ґрунту).
Агрохімічний аналіз ґрунту є найкращим рішенням для зниження витрат при виробництві сільськогосподарської продукції. Досягнути це можна шляхом точного та раціонального внесення добрив, а також можливості планування витрат.
Проведення агрохімічного аналізу ґрунту – оптимальне розв’язання проблеми зниження витрат при виробництві с.-г. продукції. Це досягається точним і обґрунтованим внесенням добрив, а також можливістю планування витрат.
Тому підтримка балансу поживних речовин є основою стабільності врожаїв та здоров’я ґрунту. Саме баланс забезпечує оптимальні умови для розвитку рослин і підтримує родючість. А впровадження сучасних методів балансування таких, як цілеспрямоване регулювання родючості, дозволяє досягти оптимальних показників живлення культурних рослин шлях визначення потрібної норми внесення мінеральних добрив.



