Вплив мінерального живлення на перезимівлю ріпаку


Важливість проведення комплексного Аудиту Ґрунту
Ріпак озимий для формування 1 т зерна, споживає: азоту – 65 кг, фосфору – 25 кг, калію – 45 кг, сірки – 12 кг, магнію – 7 кг, бору – 0,2 кг.
Тому, для побудови системи живлення озимого ріпаку, як і інших культур, першочерговим є проведення комплексного Аудиту Ґрунту.
Отож, дані Аудиту Ґрунту засвідчують рН ґрунту, вміст гумусу, кількісний вміст основних елементів живлення (N, P, K, S, Ca, Mg, Zn, B, Cu, Mn, Fe, Na) та лімітуючі елементи, які знаходяться у дефіциті. Саме ці фактори допоможуть у виборі виду та кількості мінеральних добрив. Тобто вносимо елементи живлення по необхідності, особливо у даний час, враховуючи вартість удобрення.
Мінералізація пожнивних решток

Даний тип живлення має найбільше значення для формування розвинених рослин, що покращує їх перезимівлю. Фосфор необхідний для формування добре розвиненої кореневої системи, що сприятиме збільшенню насіннєвої продуктивності та прискорить розвиток рослин.
Калій необхідний для формування кількісних та якісних показників насіннєвої продуктивності: більшій кількості насінин у стручку, підвищенню маси 1000 та вмісту олії у насінні. Споживання калію в осінній період сягає 30-40%, тому є вирішальним у транспорті цукрів від листків до коренів, що і забезпечує добру перезимівлю.
Економічна доцільність використання фосфорних та калійних добрив базується на результатах аналізу ґрунту. Наприклад, при плануванні врожаю в межах 4 т/га, згідно методу Mehlich-3, мінімальна кількість рухомих форм фосфору має становити не менше 40-45 мг/кг ґрунту, для калію мінімальне значення становить 180-200 мг/кг ґрунту. Наприклад, при плануванні врожаю в межах 4 т/га, згідно методу Mehlich-3, мінімальна кількість рухомих форм фосфору має бути на високому рівні градації мг/кг ґрунту, для калію мінімальне значення становить вище середнього рівня мг/кг ґрунту. При меншій кількості – необхідні додаткові внесення під основний обробіток. Потрібно зауважити, що і за достатньої кількості рухомих форм NPK у ґрунті, рекомендованим є внесення комплексних добрив при посіві. Таке рішення забезпечить доступними елементами живлення, у прикореневій зоні, молоді рослин при настанні несприятливих умов. Особливо це стосується фосфору, який стає недоступним для рослин при пониженні температури ґрунту нижче 10ºС, що нерідко трапляється у осінній період.
Вплив бору та цинку
Наступними елементами, що мають безпосередній вплив на розвиток кореневої системи рослин ріпаку озимого є бор та цинк. Вони впливають на перерозподіл цукрів із листків у корінь рослин, сприяють активному розвитку кореневої системи. Бор також покращує еластичність тканин, що запобігає розтріскуванню та дуплистості кореневої системи ріпаку.
Таким чином, розвиток кореневої системи та збільшення її розмірів – покращує використання вологи з ґрунту, що особливо актуально за посушливих умов. Як висновок, вагомою перевагою виду комплексних добрив є наявність у їх складі сполук бору та цинку.
Рекомендації мінеральних добрив від компанії «Макош», що покращать вашу технологію вирощування озимого ріпаку
У розкидач, у передпосівний обробіток:
У сівалку:
Featured Products


