Формула якісного врожаю

Листове живлення, як інструмент підвищення класності зерна: комплексний підхід до якості та рентабельності

У сучасному агровиробництві отримання високого врожаю озимої пшениці є лише частиною успіху. Не менш, важливим фактором є якість зерна, тобто його класність. Високий клас зерна – це не лише показник якісного продукту, це дорога до збільшення рентабельності вирощування. Зерно вищих класів (наприклад, пшениця 1-3 класу) завжди цінується на ринку дорожче, це дозволяє виробникам отримувати більший прибуток з кожного гектара.

Для отримання цих результатів листове живлення виступає як дієвий інструмент. Воно дозволяє швидко та цілеспрямовано забезпечувати рослини необхідними елементами живлення саме тоді, коли вони потребують їх для формування якісного зерна. На відміну від внесення добрив у ґрунт, листове живлення забезпечує швидке засвоєння елементів, зменшуючи їх фіксацію в ґрунті.

Основні фактори, що впливають на класність зерна

Якість (класність) зерна визначається комплексом показників, ключовими серед яких є вміст білка та клейковини.Це головні показники якості зерна, які безпосередньо впливають на його хлібопекарські властивості, харчову цінність та використання в інших галузях. Вищий вміст білка та клейковини забезпечує кращу якість борошна, це робить зерно більш цінним.

• Вплив погодних умов та агротехнічних прийомів:

  • Погодні умови: Посухи, чи навпаки, надмірні опади, перепади температур, особливо в період наливу зерна, негативно позначаються на синтезі білків та клейковини.

  • Агротехнічні прийоми: Якісний обробіток ґрунту, оптимальні терміни сівби, схема посіву, боротьба з бур’янами, шкідниками та хворобами – все це забезпечує досягнення високої якості.

• Вплив мінерального живлення на формування якісного зерна:Збалансоване мінеральне живлення це основа для формування всіх показників якісного зерна. Нестача будь якого з основних елементів може призвести до зменшення вмісту білка, втрати хлібопекарських властивостей та зниження класності.Часто буває так, що грарії вносячи НПК добрива недооцінюють роль сірки, а вона безпосередньо впливає на вміст білків. Тому складаючи системи живлення потрібно обов’язково планувати також і сірчане живлення(одночасно з азотним)

Листове живлення

Листове живлення зернових культур дозволяє більш точно дозувати необхідні елементи живлення, особливо в основні фази росту та розвитку рослин, коли потреба в них критично зростає, а ґрунтове засвоєння може бути обмеженим, через погодні умови.

• Азот: Є основою для білкового синтезу. Підживлення азотом у пізні фази (наприклад, у фази прапорцевого листка – початок колосіння) є вкрай важливими для збільшення вмісту білка і клейковини у зерні. Дуже важливо використовувати азот у амідній формі яка швидко засвоюються через листя (карбамід).

• Сірка: Взаємодіє з азотом у синтезі білків, зокрема і сірковмісних амінокислот, які є основою клейковини. Недостатнє сірчане живлення, навіть при достатньому живленні азотом, може призвести до зниження вмісту білка та якості клейковини. Внесення сірки у формі сульфатів через листову поверхню є ефективним методом доповнення сірчаного живлення.

• Калій: Відповідає в рослині за регуляцію водного балансу , посилюючи її стійкість до посух та стресових факторів. Калійне живлення позитивно впливає на виповнення зерна, збільшує його масу та збільшує вміст білка, за рахунок забезпечення оптимальних умов для його синтезу.

• Фосфор: Забезпечує проходження усіх енергетичних процесів рослини, необхідний для росту та розвитку кореневої системи та ефективного засвоєння азоту, цинку та інших елементів. Доступність фосфору у період виповнення зерна важлива для оптимального транспорту поживних речовин.

• Мікроелементи (цинк, мідь, марганець, бор): Вони є каталізаторами майже усіх ферментативних процесів, та прямо впливають на синтез білків та забезпечення якісних показників зерна озимої пшениці:

  • Цинк: Важливий для синтезу ауксинів та азотного обміну.

  • Мідь: Приймає участь у формуванні клейковини та підвищує її вміст.

  • Марганець: Потрібен для засвоєння азоту та фотосинтезу.

  • Бор: Покращує транспорт вуглеводів та ін пластичних речовин.

Схеми листового живлення озимої пшениці

Для отримання максимального ефекту листове живлення слід поєднувати з загальною системою мінерального живлення, та проводити у відповідні фази які є критичними для розвитку рослин.

• Фаза кущіння – початок виходу в трубку (ВВСН 21-30): Є дуже важливою для формування на полі продуктивного стеблостою, та розміру майбутнього колоса. Внесення азоту в амідній формі (карбамід), фосфору, калію та мікроелементів стимулює ріст, закладає основу для високої врожайності та якості зерна.

• Фаза прапорцевого листка– колосіння (ВВСН 37-59): Це ключовий період для формування зерна високої якості.

  • Основне азотне підживлення на якість: 5-10 кг/га азоту у формі карбаміду що підвищить вміст білка та клейковини.

  • Сірка: Внесення сірки у формі сульфату магнію 5-10 кг/га забезпечить синтезу сірковмісних амінокислот.

  • Калій: Покращить налив зерна та вплине на збільшення вмісту білка та клейковини.

  • Марганець, цинк, бор: Дані мікроелементи позитивно впливають на синтез білків та якість клейковини.

• Фаза цвітіння– молочна стиглість (ВВСН 61-73): Крайній час для коригуючого підживлення, яке може суттєво повпливати на налив зерна та вміст білка.

Практичні рекомендації щодо концентрацій та норм внесення:

• Карбамід: Для озимої пшениці зазвичай використовують розчин у концентрації від 5 до 7%. Важливо не перевищувати дозволену концентрацію, оскільки це може призвести до опіків листя, особливо при підвищених температурах.

• Мікроелементи: Краще використовувати мікродобрива у хелатній формі, оскільки вони краще засвоюються. Слід дотримуватися рекомендованих виробниками норм внесення, зазвичай це 0.5-3 л/га.

• Поєднання: Завжди, перед приготуванням робочого розчину у баку обприскувача, потрібно перевіряти сумісність препаратів у невеликій ємності, дотримуючись відповідних пропорцій.

• Умови обприскування: Обприскування потрібно проводити у безвітряну погоду в ранкові або вечірні години, уникаючи прямого сонячного проміння та високих температур(вище 25°С), щоб запобігти випаровуванню розчину, та опікам листя.

Економічна ефективність листового живлення

Хоча листове живлення і вимагає додаткових витрат на придбання добрив та їх внесення, це економічно обґрунтований захід, адже вартість кількох листових підживлень окупиться завдяки збільшенню кількості та якості проданого зерна. Підвищення класу зерна може принести додаткову вигоду від його реалізації. Зазвичай, надбавка за вищий клас перекриває витрати на позакореневі підживлення.

Дослідження та практичний досвід показують, що господарства, які системно проводять листове живлення підвищують якість зерна, і це дозволяє їм отримати на ринку кращі ціни. В умовах нестабільних кліматичних умов останніх років, листове живлення часто стає єдиним способом покращити якість зерна.

Висновки та рекомендації

Листове живлення це потужний інструмент для підвищення класу зерна, особливо озимої пшениці. Воно дозволяє швидко реагувати на потреби рослин у живленні, покращити синтез білка та клейковини, та підвищити стійкість рослин до стресових факторів.

Рекомендації:

• Комплексний підхід: Листове живлення має бути частиною загальної, збалансованої системи живлення, яка опирається на аналіз ґрунту.

• Своєчасність: Підживлення у критичні фази розвитку рослин такі як, кущіння, прапорцевий листок, колосіння, налив зерна, є запорукою отримання результату.

• Правильний вибір елементів: Основні зусилля листових підживлення слід зосередити на таких елементах як азот (для білка), сірка (для клейковини), калій (для наливу та стійкості) та мікроелементи (мідь, цинк, марганець, бор).

• Дотримання технології: Внесення рекомендованих виробниками норм добрив,та дотримання умов обприскування є обов’язковим для досягнення максимальної ефективності, та уникнення опіків.

Застосування обґрунтованих систем листового живлення дозволить українським аграріям забезпечити продовольчу безпеку країни, та зміцнити свої позиції на світовому ринку зерна високої якості.