No products in the cart.
FORM:
Granules of 2-6 mm
Вплив мінерального живлення на перезимівлю ріпаку
На сьогоднішній день озимий ріпак стає найбільш привабливою культурою серед озимих. Оскільки має найбільшу рентабельність при отриманні високих врожаїв. Проте, щоб досягнути бажаного результату – потрібно розуміти специфіку вирощування культури та вчасне проведення агротехнічних заходів. Головним завданням таких заходів є отримання хороших дружніх сходів та забезпечення максимальної морозо- та зимостійкості рослин під час зимового періоду. Одну з вирішальних ролей в даному процесі, відведено збалансованому та ефективному мінеральному живленню. Воно сприятиме ефективному розвитку кореневої системи та дасть змогу накопичити більшу кількість цукрів у точці росту, що забезпечить морозостійкість у зимовий період до -15, -18 ºС.
Важливість проведення комплексного Аудиту Ґрунту
Ріпак озимий для формування 1 т зерна, споживає: азоту – 65 кг, фосфору – 25 кг, калію – 45 кг, сірки – 12 кг, магнію – 7 кг, бору – 0,2 кг.
Тому, для побудови системи живлення озимого ріпаку, як і інших культур, першочерговим є проведення комплексного Аудиту Ґрунту.
Отож, дані Аудиту Ґрунту засвідчують рН ґрунту, вміст гумусу, кількісний вміст основних елементів живлення (N, P, K, S, Ca, Mg, Zn, B, Cu, Mn, Fe, Na) та лімітуючі елементи, які знаходяться у дефіциті. Саме ці фактори допоможуть у виборі виду та кількості мінеральних добрив. Тобто вносимо елементи живлення по необхідності, особливо у даний час, враховуючи вартість удобрення.
Мінералізація пожнивних решток
Формувати систему живлення під озимий ріпак необхідно із збором попередника, так як у більшості випадків цим попередником виступають зернові колосові. Тому необхідно правильно використати солому, а саме як додаткове джерело живлення після її мінералізації. Пожнивні рештки потрібно подрібнити і рівномірно розподілити по полю, додавши 7-10 кг д. р. азоту у амонійній формі на 1 т органічних решток. Така дія пришвидшить мінералізацію соломи, що запобігатиме прояву дефіциту азоту на молодих рослинах ріпаку восени. Тому, за ранніх та середніх термінів висіву озимого ріпаку, внесення азотних добрив при посіві може становити в межах 5-20 кг д. р. азоту. Використання вищих норм може призвести до швидкого наростання вегетативної маси та витягування точки росту, що негативно вплине на перезимівлю. Решта азотних добрив вноситься у весняний період. Проте, при застосуванні азотних добрив восени/весною не варто забувати про сірку, де їх співвідношення має бути в середньому 1:5=N:S. Застосування азотно-сірчаних добрив в осінній період має коригуватись на основі результатів аналізу ґрунту. При низькому вмісту сірки у ґрунті, ефективним є застосування сульфату амонію під мінералізацію органічних решток.
Фосфорно-калійне живлення
Даний тип живлення має найбільше значення для формування розвинених рослин, що покращує їх перезимівлю. Фосфор необхідний для формування добре розвиненої кореневої системи, що сприятиме збільшенню насіннєвої продуктивності та прискорить розвиток рослин.
Калій необхідний для формування кількісних та якісних показників насіннєвої продуктивності: більшій кількості насінин у стручку, підвищенню маси 1000 та вмісту олії у насінні. Споживання калію в осінній період сягає 30-40%, тому є вирішальним у транспорті цукрів від листків до коренів, що і забезпечує добру перезимівлю.
Економічна доцільність використання фосфорних та калійних добрив базується на результатах аналізу ґрунту. Наприклад, при плануванні врожаю в межах 4 т/га, згідно методу Mehlich-3, мінімальна кількість рухомих форм фосфору має становити не менше 40-45 мг/кг ґрунту, для калію мінімальне значення становить 180-200 мг/кг ґрунту. Наприклад, при плануванні врожаю в межах 4 т/га, згідно методу Mehlich-3, мінімальна кількість рухомих форм фосфору має бути на високому рівні градації мг/кг ґрунту, для калію мінімальне значення становить вище середнього рівня мг/кг ґрунту. При меншій кількості – необхідні додаткові внесення під основний обробіток. Потрібно зауважити, що і за достатньої кількості рухомих форм NPK у ґрунті, рекомендованим є внесення комплексних добрив при посіві. Таке рішення забезпечить доступними елементами живлення, у прикореневій зоні, молоді рослин при настанні несприятливих умов. Особливо це стосується фосфору, який стає недоступним для рослин при пониженні температури ґрунту нижче 10ºС, що нерідко трапляється у осінній період.
Вплив бору та цинку
Наступними елементами, що мають безпосередній вплив на розвиток кореневої системи рослин ріпаку озимого є бор та цинк. Вони впливають на перерозподіл цукрів із листків у корінь рослин, сприяють активному розвитку кореневої системи. Бор також покращує еластичність тканин, що запобігає розтріскуванню та дуплистості кореневої системи ріпаку.
Таким чином, розвиток кореневої системи та збільшення її розмірів – покращує використання вологи з ґрунту, що особливо актуально за посушливих умов. Як висновок, вагомою перевагою виду комплексних добрив є наявність у їх складі сполук бору та цинку.
Рекомендації мінеральних добрив від компанії «Макош», що покращать вашу технологію вирощування озимого ріпаку
У розкидач, у передпосівний обробіток:
У сівалку:
В підсумку можна зазначити, що лише комплексний підхід при плануванні системи вирощування озимого ріпаку – дасть високий результат та забезпечить рентабельність виробництва. Головною запорукою урожаю є збалансована та економічно-обґрунтована система живлення. Недарма кажуть, більше 50% врожаю озимого ріпаку формується з осені, тож вчасно потурбуйтеся про ваш урожай!
Featured Products
MAKOSH FOSFAT
MAKOSH 18+ B, Zn
Form
Granules of 2-6 mm
