Хто такий рН і навіщо його регулювати в бакових сумішах

Наразі більшість аграріїв, незалежно від свого банку землі, працюють за інтенсивною технологією, яка передбачає максимальне використання потенціалу рослин. В повній мірі його розкрити не можливо без застосування пестицидів та мікродобрив. А вже саме їх ефективність змінюється під впливом природних та біологічних чинників (восковий наліт на рослинах, високі температури, мала вологість повітря, роса тощо). На ці фактори аграрії прямого впливу не мають, але забезпечити високу ефективність бакової суміші можна за рахунок використання води, якість якої не зменшуватиме ефективності використовуваних препаратів.

Якість води має велике значення у вирощуванні с\г культур. Саме від неї залежить ефективність зрошення й обробки посівів засобами захисту рослин і мікродобривами. Наявність оригінальних препаратів, дотримання всіх умов внесення не дає вам 100% гарантії роботи Вашого робочого розчину. Тому потрібно розуміти як часто потрібно проводити дослідження якості води та на що потрібно звертати увагу в першу чергу.

Основні показники, які мають найбільший вплив на якість робочого розчину:

• рН – величина, що показує міру активності іонів водню в розчині, тобто ступінь кислотності або лужності цього розчину,
• жорсткість – це природна властивість води, зумовлена наявністю в ній розчинних солей Кальцію і Магнію. Сумарну концентрацію йонів Магнію і Кальцію у воді називають загальною жорсткістю води,
• температура – це фізична величина, від якої залежить кількість речовини, яку ми можемо розчинити в певному об’ємі води.

Також є такі показники як буферність (хімічний склад води, який дозволяє утримувати стабільний стан всіх елементів), вміст органічної речовини (каламутність), сумісність речовин та сполук, ми не виділяємо їх окремо, але вони також у значній мірі впливають на якість робочого розчину.

Давайте зосередимо більшу увагу саме на кислотності робочого розчину, бо на нашу думку цей показник найбільше впливає на роботу всіх препаратів та добрив. Кислотність (рН) – вміст у воді речовин, здатних вступати в реакцію з гідроксид-іонами. Визначається еквівалент кількістю гідроксиду, потрібного для реакції. Цікаво те, що шкала рН логарифмічна, тобто кожна одиниця по шкалі дорівнює десятикратній зміні концентрації. Це питання є дуже важливим, адже більшість води в Україні має рН вище 8.

Окремо кожен препарат має свій оптимальний рівень рН для якісної його роботи в робочому розчині (Схема 1). Пестициди діляться на:

• чутливі до лужного гідролізу (швидко розпадаються при рН більшому за 7) – похідні 2,4 Д, гліфосат, тіофанат-метил, флудіоксоніл, імідоклоприд і т.д.,
• чутливі до кислотного гідролізу (швидко розпадаються при рН води менше 7) – зазвичай до них відносяться сульфонілсечовини. 

Щодо добрив у баковій суміші, то їх ділять на сульфати (та прості солі) і хелати. Щодо сульфатів – вони дещо зменшують рН та й самі потребують слабокислої реакції робочого розчину (як вийняток – добрива на основі бору – суттєво підвищують рН). В той же час, хелати –  менш чутливі до якості води і самі менш впливають на рН робочого розчину. Деталі наведені в схемі 2.

Отже, частіше для того, щоб розчинилося більше елементів, потрібен кислий розчин. Тому для якісної роботи бакової суміші потрібно визначати і регулювати як кислотність води, так і готової суміші. Перевіряють рівень кислотності як правило рН-метром або рН-стрічкою.

Покращити якість води можна підручними методами. Наприклад: лимонна кислота, оцет, ортофосфорна кислота, але в них є певний ряд недоліків і тому агрономи зазвичай рекомендують користуватися спеціалізованими засобами, так званими регуляторами рН та кондиціонерами для води.

При приготуванні бакових сумішей слід звернути увагу на фізико-хімічну сумісність препаратів і також техніку та черговість їх змішування.

Техніка та черговість змішування препаратів

Важливо пам’ятати, що препарати не можна змішувати в довільному порядку. Принцип змішування досить простий – від важкорозчинних препаратів переходять до більш легкорозчинних. Тобто, у разі наявності в баковій суміші змочуваних порошків або водно-диспергованих гранул, відправляємо їх в бак першочергово. Після розчинення пестицидів переходимо до розчинення добрив, слід пам’ятати, що розчинення добрив зазвичай викликає ендотермічну (карбамід) або екзотермічну (сульфат магнію) реакцію, що в значній мірі може корегувати температуру робочого розчину. Важливо додавати наступний препарат при повному розчиненні попереднього.

 Схема 3. Схема чергування препаратів

 Висновок

Метою статті було підняти тему якості води та розібратися в тонкощах приготування бакових сумішей. Тому перш ніж планувати обробку пестицидами та мікродобривами аграрії повинні в першу чергу визначити якість води – основної складової бакової суміші, а саме рН, жорсткість та температуру. Визначити фізико-хімічні властивості препаратів, техніку та черговість їх змішування, перевірити сумісність препаратів (за потреби проконсультуватися з фахівцями) і потім перевірити якість готової робочої суміші (перевірити наявність осаду, якість змішування компонентів, утворення піни та найголовніше – кінцевий рН розчину). Ми, як фахівці саме з живлення рослин, рекомендуємо робити бакові суміші з мікродобрив і вносити їх окремо від пестицидів, але якщо такої можливості не має, сподіваємося ви скористаєтесь нашими порадами та уникнете помилок як в роботі, так і в отриманні високих врожаїв.