10 years
0670001005

Мікродобрива: особливості застосування

Микроудобрения, особенности применения и характеристика основных микроэлементов
Роль мікроелементів в мікродобривах багатогранна, але нажаль недооцінена, адже недолік мікроелементів в життєзабезпеченні сільськогосподарських культур є такою ж важливою проблемою, як і відсутність потрібної кількості азоту, фосфору або калію, оскільки всі елементи живлення взаємозв'язані.

Мікроелементи входять до складу ферментативних систем, покращують обмін речовин, сприяють нормальному перебігу фізіологічних та біохімічних процесів, впливають на процес фотосинтезу.

Під дією мікроелементів зростає стійкість рослин до хвороб, несприятливих умов навколишнього середовища, покращується засвоєння макроелементів з ґрунту та добрив.

До мікроелементів належать:

  • залізо (Fe),
  • марганець (Mn),
  • бор (B),
  • цинк (Zn),
  • молібден (Mo),
  • кобальт (Co),
  • мідь (Cu) та ін.

Їх вміст у рослинах становить не більше тисячної частки відсотка, але це не знижує їх цінність для рослин. Нестача мікроелементів зумовлює порушення фізіологічних процесів організму рослини і як наслідок зниження врожаю та погіршення його якості. Поєднання різних мікроелементів утворює різні види мікродобрив.

Мікроелементи

Не достатня кількість елементів живлення на початкових етапах, може не мати візуальних проявів, але це призводить до значного зменшення врожайності культури, оскільки біохімічні процеси пригнічені дефіцитом елемента.

ЗАЛІЗО

Вміст залізо в тканинах рослин перевищує вміст інших металів. Залізо виконує роль підсилювача процесу окислення. Завдяки залізу відбувається біосинтез хлорофілу. Обмежена недостача заліза в рослинах провокує розвиток важких захворювань, а гостра – призводить до загибелі рослин.

МАРГАНЕЦЬ

Без участі марганцю не можливі реакції білкового обміну, процеси дихання, фотосинтезу. Він посилює накопичення хлорофілу та утворення цукрів, проявляє позитивний вплив на транспортування фосфору. Підвищує водоутримуючу здатність клітин. Активізує численні ферменти, учасник окислювально-відновних реакцій.

БОР

Без участі бору не відбувається жоден з процесів обміну речовин. Він потрібен рослинам протягом усього періоду вегетації, оскільки бор регулює транспорт і синтез вуглеводів від листя до репродуктивних органів і коріння. Бор сприяє запиленню рослин, бере участь в процесі синтеза стимуляторів та інгібіторів росту рослин.

ЦИНК

Цинк бере участь в процесах поглинання кореневою системою поживних елементів і їх транспорт у надземні органи. Регулює обмін фосфору. Відіграє важливу роль в утворенні ауксинів, в окисно-відновних реакціях. Цинк підвищує посухо- і жаростійкість рослин оскільки допомагає дихати.

МОЛІБДЕН

Молібден прискорює синтез амідів, амінокислот і білків, посилює надходження азоту в рослини. За його участі проходить розвиток бульбочок у бобових, що допомагає бульбочковим бактеріям засвоювати атмосферний азот. Цей елемент підвищує посухостійкість та морозостійкість рослин. В разі нестачі молібдену в рослинах порушується обмін азоту та накопичується велика кількість нітратів.

КОБАЛЬТ

Кобальт посилює жаростійкість та морозостійкість, підвищує стійкість до хвороб та вилягання. Обмежує надходження важких металів та інтенсифікує поглинання азоту, фосфору, калію. Він прискорює цвітіння і скорочує вегетаційний період, бере участь у синтезі хлорофілу, нагромадженні вуглеводів і жирів, підвищує інтенсивність дихання.

МІДЬ

Мідь входить до складу ферментів, які відповідають за дихальну функцію рослин. Завдяки міді в рослині накопичуються білки, крохмаль та жири. Відіграє значну роль в процесах – фотосинтезу, перерозподілі вуглеводів, диханні, відновленні і фіксації азоту. Підвищується стійкість до ураження грибковими та бактеріальними хворобами, морозостійкість і посухостійкість рослин.

Особливості застосування мікродобрив

Велика кількість живильних елементів в ґрунті не завжди є запорукою високого врожаю. Різні фактори впливають на доступність елементів живлення і їх засвоєння кореневою системою рослин. Тільки завдяки живленню по листу можна відновити фізіологічні функції і нормалізувати обмін речовин, якщо виникли стресові ситуації, коли коренева система не може сприймати живлення в повній мірі.

Під час проведення позакореневого підживлення змінюється кількість елементів у тканинах, рослина прагне до рівноваги і підвищує споживання елементів живлення кореневою системою.

Як провести ефективне листове підживлення за допомогою мікродобрива? Перш за все, необхідно встановити, які поживні елементи у ваших ґрунтах, знаходяться в дефіциті. Адже українські ґрунти мають свої специфічні особливості. Для кожного типу і навіть підтипу ґрунту властивий дефіцит різних поживних елементів.

Характеристика основних мікроелементів

Перелік факторів, які впливають на ефективність живлення рослин по листку:

  • восковий наліт. Він є першим бар’єром, який перешкоджає попаданню поживних речовин в рослин. Щоб його подолати до складу бакової суміші мікродобрива необхідно додавати адюванти, які пом‘якшують воскову кутикулу, при цьому на листку утворюється водостійка еластична плівка, що підсилює прилипання поживного розчину до поверхні листка, завдяки цьому діючі речовини швидко та якісно проникають в рослину. На це потрібно звернути увагу під час сухої погоди, коли погіршується змочування рослин поживним розчином.
  • склад солей або хелатних сполук. Добрива із вмістом неорганічних солей мікроелементів, не в змозі забезпечити рослину бажаною кількістю елементів, в зв’язку з низьким відсотком засвоєння. Окрім цього, вони є токсичними для рослин і  можуть визвати опіки листової пластини. Мінеральні солі за своєю ефективністю поступаються хелатним з'єднанням мікроелементів. Хелати отримують шляхом з'єднання мікроелементів і органічних кислот з утворенням сполук - хелатів. Такі сполуки розчинні у воді та повністю засвоюються рослинами. При поглинанні мембрана клітини розпізнає цей комплекс як речовину, споріднену біологічним структурам.
  • рН розчину. На сьогоднішній день виробництво мікродобрив базується на основі ЕДТА. Потрібно враховувати під час виготовлення робочих розчинів, що хелатуючі властивості добрив виявляються лише за pH розчину < 6,5.
  • розмір крапель. При позакореневому підживленні потрібно застосовувати дрібнокрапельне нанесення мікродобрив на поверхню листа. Дрібні каплі охоплюють більшу площу листкової поверхні рослин і більш рівномірно розподілені. При крупнокрапельному нанесенні, вони стікають чи висихають та утворюють кристали солей.
  • тривалість контакту поживного розчину з поверхнею листків. Чим довше робочий розчин мікродобрив залишається на листі, тим краще йде поглинання поживних речовин.
  • погодні умови. Найкраще позакореневе підживлення проводити ввечері, оскільки поживні речовини найкраще засвоюються листками під час високої вологості повітря. Якщо погода прохолодна і похмура, то такі роботи можна виконувати на протязі усього дня. Якщо проводити підживлення мікродобривами в сонячний день, робочий розчин випарується швидше, це призведе до того, що кількість корисних компонентів при всмоктуванні буде мінімальною.

Кожен хто озброєний знаннями, може результативно впливати на процеси розвитку рослин маючи на вибір безліч ефективних препаратів, а не просто дивитись на загибель врожаю.

Щоб купити мікродобрива, які запобігають нестачі вищеперерахованих елементів, переходьте за посиланням.

Супутні товари