4R підхід до внесення добрив: запорука сталого сільського господарства

10.10.2025 Поради аграрію
У сучасному світі, де питання продовольчої безпеки та збереження довкілля стоять особливо гостро, стале сільське господарство набуває все більшої ваги. Одним із ключових елементів сталого сільського господарства є ефективне та безпечне використання добрив. Саме тут на допомогу приходить 4R підхід, який пропонує науково обґрунтовані принципи внесення поживних речовин для досягнення максимальної користі для рослин та мінімізації негативного впливу на довкілля.
Що таке 4R підхід?
 
4R – це науково-обґрунтований підхід до управління поживними речовинами в сільському господарстві, який базується на чотирьох принципах:
  1. Right Source (Правильне джерело): використання добрив, які містять поживні речовини у формі, що відповідають потребам культури та ґрунту.
  2. Right Rate (Правильна норма): внесення оптимальної кількості добрив для забезпечення максимального врожаю без шкоди для довкілля та зайвих матеріальних витрат.
  3. Right Time (Правильний час): внесення добрив саме у той час, коли вони найбільш необхідні та найбільш ефективні для рослин.
  4. Right Place (Правильне місце): внесення добрив у те місце, де вони будуть найбільш ефективно використані культурами.
Переваги методу  4R
  • Підвищення врожайності за рахунок оптимізації живлення рослин, що сприяє не лише збільшенню врожаю, а також покращенню якості продукції.
  • Зниження витрат завдяки ефективному використанню поживних речовин, що зменшує потребу в їх додатковому внесенні та знижує витрати господарства, підвищуючи економічну ефективність вирощування.
  • Зменшення втрат поживних речовин запобігає забрудненню води і ґрунту, покращує екологічність вирощування та сприяє збереженню біорізноманіття.
  • Покращення якості ґрунту, адже  правильне використання поживних речовин сприяє поліпшенню фізичних, хімічних та біологічних властивостей ґрунту, забезпечуючи оптимальний розвиток кореневої системи та рослин.
Приклади використання 4R підходу
  1. Правильне джерело — тобто форма добрив. Замість використання універсальних добрив, можна обрати спеціалізовані добрива, які містять саме ті поживні речовини, і саме в тій кількості, яка необхідна для конкретної культури. Наприклад, для кукурудзи можуть бути використані добрива з підвищеним вмістом азоту та цинку, а для соняшнику – з  вмістом бору та калію, оскільки дані культури є чутливими до названих елементів. Або використання нітратної форми азоту, коли потрібно швидко стимулювати ріст і розвиток рослин, або амонійної чи амідної форми — для пролонгованого азотного живлення.
  2. Правильна норма — перед внесенням добрив необхідно провести аналіз ґрунту, щоб визначити його кислотність, вміст органічних речовин, вміст макро-, мезо- та мікроелементів, насичення основами та їх співвідношення. І вже на основі цих даних розраховується оптимальна норма внесення добрив для кожного поля та кожної культури відповідно до запланованого урожаю. Норма має бути такою, щоб забезпечити всі потреби рослини для росту та розвитку і не допустити залишків добрив, які не використали рослини.
  3. Правильний час — внесення добрив повинно відповідати фазам росту та розвитку рослин. Наприклад,  добрива, які містять фосфор у формі монокальцій фосфату краще вносити в  основний обробіток, а у формі моноамоній чи діамоній фосфату краще вносити при посіві – для стартового живлення рослин. Калійні добрива на глинистих та суглинистих ґрунтах слід вносити восени під основний обробіток, а на легких піщаних та супіщаних ґрунтах — бажано вносити в лютому-березні. Оскільки на легких ґрунтах за достатньої кількості опадів калій може промиватися в нижні шари ґрунту.
  4. Правильне місце — добрива повинні бути внесені таким чином, щоб вони не втрачалися та були максимально доступними для кореневої системи рослин. Наприклад, їх можна вносити безпосередньо в зону розташування коренів під час посіву або застосовувати двошарове внесення добрив на різні глибини за допомогою відповідних агрегатів. При внесенні аміаку чи карбаміду їх потрібно заробити в ґрунт для зменшення втрат азоту. А при наявності поливу дуже хороші результати дає використання водорозчинних добрив для фертигації.
Також слід зауважити, що підхід 4R тісно пов’язаний з основними законами землеробства, такими як: Закон мінімуму Лібіха, Закон рівнозначності факторів та Закон повернення поживних речовин. Усі ці фактори безпосередньо впливають на ріст і розвиток рослин, їх живлення, врожайність та родючість ґрунту зокрема.
Таким чином, 4R підхід до внесення добрив є важливим елементом сталого сільського господарства, який сприяє забезпеченню продовольчої безпеки, збереженню довкілля та підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва.
Впровадження 4R підходу потребує комплексного підходу та врахування особливостей ґрунту, культури, кліматичних умов та інших факторів, однак він завжди приносить позитивні результати при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Share on social media

Next article