Калійні добрива

Калійні добрива – це вид мінеральних добрив, які містять значну кількість калію в різних сполуках солі та застосовуються у сільському господарстві як основне джерело даного поживного елемента для культурних рослин.  

Виробництво калійних добрив

Виробництво калійних добрив — це складний процес, що включає видобуток і переробку природної сировини для отримання мінеральних калійних добрив. Сировина для виробництва калійних добрив переважно включає калійні руди, що містять високу концентрацію калію у своєму складі. Основні калійні руди та мінерали, що використовуються у виробництві:

1. Сильвініт – найпоширеніша сировина для виробництва калійних добрив. Містить в основному хлорид калію (KCl) і хлорид натрію (NaCl).

2. Карналіт – мінерал, який складається з хлориду калію та магнію (KCl·MgCl2·6H2O). Використовується для виробництва як калійних, так і магнієвих добрив.

3. Лангбейніт – подвійний сульфат калію та магнію (K2SO4·2MgSO4). Використовується для виробництва сульфатних форм калійних добрив.

4. Полігалит – мінерал, що містить сульфати калію, магнію і кальцію (K2SO4·MgSO4·2CaSO4·2H2O). Використовується для виробництва сульфатних добрив з додатковими елементами.

Залежно від руди застосовують відповідні методи для її подальшої переробки:

1. Флотація – метод за яким руда подрібнюється до дрібного порошку, а потім змішується з водою і хімічними реагентами. Калійні мінерали відділяються від непотрібних компонентів за допомогою бульбашок повітря, що притягують частинки калію до поверхні.

2. Гравітаційне відділення – використовується для розділення мінералів на основі їхньої щільності. Процес включає використання води та механічного обладнання для відділення важких мінералів (як калій) від легших домішок.

3. Магнітне відділення – застосовується для видалення магнітних домішок із калійних руд. Руда проходить через магнітні сепаратори, які притягують феромагнітні частинки, залишаючи чисті калійні сполуки.

4. Випарювання – використовується для обробки рідких розчинів калійних солей. Вода випаровується, залишаючи кристалічні форми калійних солей.

5. Хімічна обробка – включає обробку руди кислотами або лугами для перетворення калійних сполук у придатну для використання форму.

Основні види калійних добрив

Калій хлористий (KCl) – це концентроване калійне добриво, що отримується в результаті переробки карналітових і сильвінітових руд. Добриво містить від 40-60% K2O та значну кількість хлору Cl, на вигляд має форму гранул неправильної форми червоно-бурого або сірувато-білого кольору.

Сульфат калію (K₂SO₄) – представляє собою концентроване безхлорне калійне добриво, що за зовнішніми ознаками нагадує дрібний кристалічний порошок білого кольору з жовтим відтінком. Вміст 46-52% К₂O та SO₃ 45-46% Воно добре розчиняється у воді, тому застосовують як для позакореневого живлення так і фертигації. Сульфат калію набув популярності при вирощуванні плодів та в овочівництві, так як вони найбільш чутливі до хлору. 

Калімагнезія (K₂SO₄·MgSO₄) – добриво, що містить 25-28% К₂O та 8-10% MgO і не більш як 15% хлору. Має порошкоподібну або гранульовану консистенцію білого кольору, іноді з сірим чи рожевим відтінком. Відмінною особливістю даного виду добрива є його не гігроскопічність та воно не злежується. Найкраще калімагнезію вносити під культури, чутливі до хлору, однак його можна застосовувати на всіх типах ґрунтів під усі культури.

В асортименті компанії Makosh є відповідно усі види калійних добрив. З гранульованих мінеральних добрив для ґрунтового внесення є Кalium Makosh – містить 42%-К₂O, SO₃-10%, CaO-6%, MgO-4%. За зовнішніми ознаками гранули неправильної форми червоно-бурого кольору. Кalium Makosh можна застосовувати під усі с.-г. культури на всіх типах ґрунтів України, як для внесення в основний обробіток так і для передпосівного внесення за місяць до посіву культур, які не чутливі до хлору.

Запаси калію в ґрунтах

Запаси калію в ґрунтах України варіюються залежно від регіону та типу ґрунту. Основні ґрунти в Україні включають чорноземи, дерново-підзолисті ґрунти, сірі лісові ґрунти та каштанові ґрунти. Кожен з цих типів ґрунтів має різник показник вмісту доступного калію для рослин.

Переважаючими у центральній та південній  частинах нашої країни, особливо в степовій та лісостеповій зонах – чорноземні ґрунти. Всім добре відомо, що це найродючіші ґрунти за рахунок високого показника вмісту гумусу. Тому відповідно вони мають значну кількість обмінного калію приблизно в межах 200-400 мг/кг ґрунту. Загальний вміст якого може досягати 1-2% маси ґрунту.

Дерново-підзолисті ґрунти поширені в північно-західній частині нашої країни, зокрема у зоні Полісся. Вміст калію в таких ґрунтах має низький показник, через підвищену кислотність, погану утримуючу здатність та низького показника гумусу. Кількість обмінного калію в ґрунтах становить в межах 50-150 мг/кг. Тому зазвичай для отримання сталих показників урожайності культур потрібно вносити калійні добрива та проводити вапнування ґрунтів.

У лісостеповій зоні та західній і центральній частині нашої країни поширенні сірі лісові ґрунти. Ґрунт має середній показник родючості, а вміст обмінного калію в таких типах ґрунту має помірні показники в межах 100-300 кг/га. Тому рекомендовано проводити внесення калійних добрив, особливо для культур, що мають підвищений показник його споживання. 

У степовій зоні південного і східного регіону нашої країни поширені каштанові ґрунти. Даний тип ґрунту має подібні показники вмісту обмінного калію, як у чорноземів 200-400 мг/кг ґрунту, але доступність якого обмежена високим показником засоленості ґрунтів. Тому аби «розблокувати» калій потрібно провести меліоративні дії для вирішення цієї проблеми.

Останні дані Інститут охорони ґрунтів  наведені у рис.1:

Тому приймаючи рішення вносити калійні добрива чи ні і в якій кількості. Потрібно пам’ятати, що усі сільськогосподарські культури потребують оптимальні показники забезпечення калієм, але в індивідуальній кількості для того щоб сформувати максимальний урожай. Звертаємо увагу на загальну характеристику вмісту калію у ґрунтах для культур які будуть вирощуватися. Особливо якщо це культури які відносяться до калієфільних (соняшник, ріпак, полодово-ягідні, овочеві та ін.). Тому за потреби потрібно поповнювати запаси калію, вносячи гранульовані калійні мінеральні добрива.