Кому потрібна сірка і як забезпечити нею рослини/ґрунт?

Протягом останніх років аграрії все більше приділяють увагу важливості застосування сірковмісних добрив на с\г культурах. Чому так? Давайте розберемось по порядку.
На потребу в застосуванні сірковмісних добрив вплинула низка факторів:
– збільшення рівня врожайності і, як наслідок, виносу елементів живлення з ґрунту;
– зменшення застосування органічних добрив;
– порушення технології обробітку ґрунту, що призвело до зниження рівня родючості ґрунту, зменшивши запаси сірки у ґрунті.
На додаток, негативним фактором, що призвів до нестачі сірки у ґрунті та забезпечені рослин, стало зменшення викидів промисловості. У цьому випадку сірка, яка утворювалася при спалюванні викопних видів палива, надходила у ґрунт з опадами. Значний прояв дефіциту відбувається в результаті застосування азотних добрив без сірки. Але для різних культур потреба у сірці різна і вона залежить від біологічних особливостей культури.
Вплив сірки на рослини
| Потреба культур у сірці й оптимальне співвідношення N:S | ||
| Культура | Потреба рослин у сірці, кг/га | Оптимальне співвідношення N:S |
| Зернові культури | 10-25 | 10:1 |
| Кукурудза | 20-30 | |
| Соняшник | 20-40 | |
| Цукровий буряк | 35-50 | |
| Картопля | 15-20 | |
| Ріпак | 50-70 | 6:1 |
| Капуста | 50-70 | 5:1 |
| Томати | 30-40 | |
| Цибуля | 20-30 | |
| Соя | 25-35 | 5-8:1 |
Згідно даної таблиці найбільше сірки потребують високорентабельні культури: олійні культури (ріпак, соняшник), бобові (соя, горох), цукровий буряк, а також овочеві культури.
Потреба даних культур у сірчаному живленні пояснюється функціями сірки, які вона виконує у рослині. Вона входить до складу усіх живих клітин, покращує засвоєння азоту рослинами, оскільки необхідна в процесі синтезу білків (відповідно протеїну), а також вітамінів (групи В) та ферментів, які значно покращують захисні функції рослин до хвороб та шкідників. Дія ферментів має безпосередній вплив на перебіг біохімічних процесів у рослині, а саме зменшенні нітратів та сульфатів у рослинах, що має велике значення в овочівництві. Велике значення сірки проявляється у зв’язуванні атмосферного азоту, тому сірка у живленні бобових культур є надважливою. Також вона є ключовим компонентом важливих амінокислот: метіоніну, цистеїну та цистину. Бере участь у синтезі хлорофілу та лігніну, який зміцнює механічні тканини рослин. Завдяки дії даних біохімічних та фізіологічних функцій, забезпечення рослин сіркою допомагає у формуванні якісних та кількісних показників продукції. У олійних культур покращується та збільшується вміст олії, у бобових – вміст протеїну, у зернових – глютену, у коренеплодах цукрового буряка покращується вміст сахарози, у бульбах картоплі – крохмалю.
Дефіцит сірки
В результаті того, що сірка, на відміну від азоту, малорухлива у рослині, тому її реутилізація (переміщення поживних речовин від старих листків до нових) незначна. Це призводить до прояву її дефіциту на верхній частині рослин. Молоді листки жовтіють та стають світло-зеленими, пошкоджується точка росту, затримується ріст та розвиток рослин. Стебла стають ламкими, знижується стійкість до факторів навколишнього середовища, хвороб та шкідників.
Дефіцит сірки у рослин спричиняє порушення синтезу білків та хлорофілу, збільшується кількість азоту у небілковій формі або у формі нітратів. Це впливає на погіршення якісних показників продукції, а за нестачі сірки на ранніх фазах росту і розвитку рослин, особливо під час формування зерна, призводить до суттєвого зниження врожайності.

Рослини можуть засвоювати сірку з атмосфери у формі окисненої сірки SO2, але основне надходження відбувається з ґрунту кореневою системою у формі – аніону SO4, а також за допомогою листових підживлень. Аніон SO4 є мобільним елементом у ґрунті, тому доступність сірки в ґрунтовому розчині може змінюватись в залежності від ґрунтово-кліматичних умов. За випадання значної кількості опадів сірка у формі SO4 буде промиватися по ґрунтовому профілю, особливо на ґрунтах легкого гранулометричного складу.
Відповідно до ґрунтових умов, сірка у ґрунті представлена неорганічними формами у вигляді елементарної сірки або різними видами її окислених форм (сульфати, сульфіди, тіосульфати), що становить 10-20% від загального об’єму. Основна її частина (в межах 80-90%) знаходиться у вигляді органіки і стає доступною для рослин лише після мінералізації органічних решток – проходження процесу сульфофікації.

Даний процес проходить за допомогою мікроорганізмів при наявності вологи та позитивних температур (найкраще при 17-18 С), як за аеробних так і анаеробних умов. Але у випадку відсутності повітря (низьке залягання ґрунтових вод, весняні паводки), утворюється лише сірководень. Отож, природнє забезпечення рослин сіркою напряму залежить від ґрунтово-кліматичних умов. Тому зі зменшенням рівня родючості ґрунту (вмісту гумусу), при застосуванні технології no-till або при низькій щільності ґрунту (анаеробні умови) та збільшенням рівня запланованої врожайності, дефіцит сірки може стати лімітуючим фактором. А такі фактори як тривала прохолодна весна, посів у не прогрітий ґрунт – обмежуватимуть рослини на перших етапах розвитку, що може суттєво знизити врожай.
Забезпечення ґрунту сіркою
З огляду вище наведених факторів, забезпечення сіркою рослин можна покращити на усіх етапах росту та розвитку. В першу чергу необхідно працювати, заздалегідь використовуючи органічні рештки попередньої культури, покращивши умови їх мінералізації. Вирощування сидератів буде допоміжним елементом, що дозволить акумулювати до 3 кг сірки із мінералізації 1 т зеленої маси. Ефективним є застосування органічних добрив під основний обробіток, де в середньому 1 т органіки (після її мінералізації) забезпечить надходження 0,5 кг/га сірки. На малородючих ґрунтах, а також легкого гранулометричного складу, важливо попередити промивання сірки та створити пролонговану її дію. Ефективним для цього буде використання елементарної сірки Wigor S з бентонітом, що містить 90 % сірки. Застосування таких продуктів в нормі 50-100 кг/га може забезпечити потребу рослин впродовж декількох років, при відповідних умовах її окиснення до SO4. За прохолодних ранньовесняних умов та дії інших негативних чинників, які описані вище, та внаслідок слабкої мінералізації – рослини відчуватимуть дефіцит сірки, який може проявитися на ярих культурах, особливо на озимих. В таких випадках ефективним буде застосування мінеральних добрив, що містять сірку у формі SO4. З азотних – це Сульфат амонію із вмістом сірки 24% або Saletrosan 30 та Saletrosan 26 з відповідним вмістом 7 і 13% сірки. Дані види добрив найкраще підходять для застосування у перші підживлення озимих культур. З приводу підживлень ярих культур можна використовувати як азотні добрива із вмістом сірки, так і комплексні NPK, до складу яких входить сірка.
Дані добрива (з вмістом сірки) широко поширені на ринку: POLIFOSKA 6, POLIFOSKA 8, POLIFOSKA 12, SUPERFOSFAT MAKOSH z mikroelementami (B, Zn), MAKOSH UNIVERSAL Z BOREM , LUBOFOS ПІД РІПАК, LUBOFOSKA 4-12-12. Використання даних добрив забезпечить потребу рослин у сірці на перших етапах вегетації.
| Добриво | Вміст сірки | Добриво | Вміст сірки |
| Сульфат магнію MgS04 • H20 | 28,6 | Суперфосфат гранульований | 9-13 |
| Сульфат амонію | 23-24 | Вапняково-сірчані відходи | 5 |
| Сульфат натрію | 22,6 | Сланцева зола | 1,6-2,9 |
| Сульфат калію | 17-18 | Суперфос | 0,9 |
| Гіпсовмісні матеріали, зокрема гіпс | 17-22 | Суперфосфат подвійний | 0,5 |
| Калімагнезія | 15 | Гній | 0,02-0,06 |
| Сульфат мангану | 14-17 | Торф | 0,1-0,3 |
| Сульфат магнію MgS04 • 7H20 | 14 | Гранульована сірка | 90 |
| Калімаг | 13 | Колоїдна сірка | 98 |
Отже, для попередження дефіциту сірки, а також подолання її нестачі протягом вегетації рослин, досить ефективним є листове підживлення продуктами як: сульфату магнію, сульфату калію. Даний метод допоможе підтримати рослини сіркою протягом вегетації, особливо в критичні періоди росту та розвитку.
Для визначення економічно-обґрунтованих норм застосування як сірки, так і інших елементів живлення, необхідно проводити комплексний Аудит Ґрунту, що допоможе зробити вибір необхідних видів добрив. А розуміння значення сірки для рослин та її шляхів надходження, допоможе правильно використовувати як органічні, так і мінеральні види добрив. Використання поєднань азоту та сірки в добривах покращить відсоток використання самого азоту, відповідно поліпшить врожайність та якість продукції, що в підсумку неабияк вплине на економічну складову.
MAKOSH – інвестиційне живлення рослин! Ми примножуємо ваші врожаї, а значить і прибутки.
Featured Products



