Особливості позакореневого живлення озимої пшениці

Рівень продуктивності озимих зернових культур прямо залежить від того, наскільки добре вони здатні пережити зимовий період та протистояти несприятливим факторам.

При низьких температурах коренева система пшениці не може цілком засвоїти необхідні для свого живлення елементи навіть за умови того, що кількість добрив у ґрунті є оптимальною. Через це позакореневе підживлення рослин восени сприяє росту та розвитку рослини, оптимізації її мінерального живлення та підвищенню продуктивності.

Підживлення озимої пшениці в осінній період має свої переваги:

• Процеси обміну мінеральних речовин покращуються;

• У клітинах накопичується додаткова кількість цукрів;

• Краще розвивається коренева система рослини;

• Підвищується рівень холодо-, морозо- та зимостійкості загалом;

• Гарантована поява очікуваних сходів навесні.

Магній, манган, цинк та купрум – надзвичайно важливі елементи для озимої пшениці восени, адже:

• Магній сприяє транспортуванню фосфору та енергії АТФ у рослині;

• Завдяки мангану покращується утворення цукрів;

• Цинк допомагає рослині стати більш морозостійкою та краще переносити перепади температури;

• Купрум забезпечує процес фотосинтезу та підвищує рівень стійкості до різних хвороб.

Цю сукупність необхідних елементів слід вносити після завершення осінньої вегетації за 15-20 днів до початку очікуваних морозів.

Як результат, озимі культури зможуть успішно перенести зимовий період з усіма його особливостями завдяки підвищення активності ферментних систем, стимулюванні біохімічних процесів, забезпечення кращого розвитку кореневої системи та накопичення необхідної кількості цукрів у клітинах.