+38 067 000 10 05

Азот і сірка – одні з головних елементів при вирощуванні озимого ріпаку!

У часи інтенсивного розвитку технологій, високопродуктивних гібридів, застосування високих доз мінеральних добрив і позакореневого підживлення важливим є отримання не лише високоякісного врожаю, а й досягнення найвищої економічної ефективності в керуванні мінеральним живленням рослин.

Азот і сірка - одні з головних елементів при вирощуванні озимого ріпаку!

Для досягнення успіху при вирощуванні озимого ріпаку, насамперед, являються оптимальні дози та своєчасність внесення азотних добрив.
Азот являється найважливішим елементом, який найбільше впливає на закладання бічних пагонів, формування стручків та насіння. На відміну від озимих злаків, озимий ріпак починає відновлювати свою вегетацію вже при температурі 2-3 °С.

Вплив азоту на врожайність озимого ріпаку
Азот і сірка - одні з головних елементів при вирощуванні озимого ріпаку!

Під час осінньої вегетації озимий ріпак здатний виносити велику кількість азоту (до 332 кг/N/га). Таким чином, складаються умови, при яких до моменту вегетації у багатьох регіонах кількість азоту доступного для рослин являється недостатньою. Що стосується весняного періоду протягом 8-10 тижнів, включно до періоду цвітіння, потреба рослин в азоті коливається від 150-200 кг/ N/га. Отже ріпак потребує мінерального азоту у великій кількості, який потрібно вносити своєчасно в оптимальних дозах.

Для того, щоб сформувати 1 ц зерна, ріпак виносить з ґрунту 6,5 кг азоту. При передпосівному обробітку ґрунту під час вирощування озимого ріпаку, азотні добрива вносять в розрахунку: 30-40 кг діючої речовини. Внесення азотних добрив під посів являється важливим аспектом при вирощуванні ріпаку. Оскільки перед входом в зиму, рослини повинні мати 6-8 листків і стебло розміром 2 см з діаметром кореневої шийки 8-10 мм. У порівнянні з озимою пшеницею, яка засвоює за осінній період приблизно 20 кг азоту, добре розвинені рослини озимого ріпаку здатні засвоювати 60-70 кг даного елементу. Проте надмірне азотне живлення погіршує перезимівлю цієї культури.

При підживленні озимого ріпаку азотними добривами у фазі після 4-5 листка, рослина збільшує кількість води в тканинах, що в свою чергу перешкоджає процесу підготовки рослин до перезимівлі. За виключенням посівів, які на період вересня-жовтня мають світло-зелене забарвлення є недостатньо розвинутим і їх попередником являються зернові культури з приораною соломою. Потребу в осінньому підживленні, можна визначити візуально, за наявності почервонілих чи жовтих листків на рослині. У такому випадку не пізніше першої декади жовтня можна вносити азотовмісні добрива (20-30 кг/га азоту) або проводити листове підживлення 8-10% розчином карбаміду.

На період від початку відновлення весняної вегетації до цвітіння припадає до 80% весняного засвоєння азоту ріпаком озимим.

Оскільки у цей час ріпак не може засвоїти з ґрунту незначну кількість азоту, рослина використовує азот із кореневої і стеблової мас для формування стручків. Своєчасне і достатнє підживлення азотними добривами на початку відновлення весняної вегетації є важливим заходом для догляду за озимим ріпаком.

Весняне внесення азотних добрив потрібно проводити якомога раніше. В районах із достатнім зволоженням роздрібне внесення азотних добрив являється найефективнішеим.

При першому ранньовесняному підживленні вносять 80-100 кг/га азоту з урахуванням попередників, рівня родючості ґрунту і запланованої урожайності.

При другому підживленні, яке проводять через 15-20 днів після першого, вносять 40-80 кг/га азоту у фазу початок росту стебла, але не пізніше фази цвітіння. При недостатньому зволоженні перенесення частини азоту добрив у друге підживлення може бути неефективним.

Вплив сірки на врожайність озимого ріпаку
Азот і сірка - одні з головних елементів при вирощуванні озимого ріпаку!

На сьогоднішній день майже в кожному господарстві внесення сірковмісних добрив є незначним.

При тому, що за останні роки, при інтенсифікації виробництва було винесено велику кількість цього елементу, як з врожаю ріпаку озимого, так і інших культур.

Зважаючи на те, що за останні роки кількість органічних добрив скоротилось в рази, то засвоєння сірки з них також зменшилась. Тому, можна зробити висновок, що сірку потрібно вносити у формі мінеральних добрив.

Для отримання високих врожаїв на 1 ц зерна озимого ріпаку рослина витрачає 1,0-1,5 кг сірки, це в двічі більше ніж у зернових.

Внесення великих доз азотних добрив буде малоефективним , якщо вміст сірки в ґрунті має низький показник.

Основними ознаками нестачі сірки у рослинному організмі являються: сповільнення ростових процесів, зменшення кількості стручків та насіння в них, знижується його олійність та якісні характеристики. Рослини ріпаку потребують найбільше сірки від фази початок формування стебла до початку зав’язування стручків.

Ознаки дефіциту сірки схожі з ознаками дефіциту азоту, але особливо яскраво проявляються на молодих листках хлорозу (світло-зеленого, світло-жовтого, червоного) та скручування листової ложки. Старі листки стають білими з малиновим кольором центральної жилки та країв, а квітки – блідо-жовтими, потім білими. Рослини відстають у рості, стручки деформуються, кількість насіння в них зменшується.

Найкраще застосовувати сірчані добрива для основного обробітку ґрунту 30-80 кг/га тощо. Слід враховувати, що внесення високого рівня сірки може збільшити вміст глюкозинатів у насінні. На практиці можна орієнтуватися на норму внесення сірки, яка становить 1/4 норми азотних добрив, зазвичай вносять 30-40 кг/га сірки.

Застосування сірки місцево в грунт під основним або передпосівним обробітком ґрунту або ранньою весняною підгодівлею є більш ефективною, ніж позакореневе підживлення.

Позакореневе підживлення проводиться лише у разі гострої нестачі сірки. Останній ефективний період їх проведення – це фаза початку цвітіння. Зазвичай одночасно вносять 6-8 кг / га сірки у вигляді сульфату амонію. Заправка проводиться лише після виявлення значного дефіциту сірки з використанням 10-30 кг/га сульфату магнію або сульфату амонію.

Мінеральні добрива, які містять азот та сірку

Для забезпечення рослин ріпаку азотом та сіркою компанія «МАКОШ» пропонує наступні добрива.

Saletrosan-30

 

 

N – 30%

NO3 – 12%

NO4 – 18%

SO3 – 17,5%

 

Завдяки співвідношенню азоту до сірки 5:1, добриво найкраще підходить для ранньовесняного підживлення озимих зернових та ріпаку;

Містить дві форми азоту, що прискорює відновлення вегетації, та швидкорозчинну сірку, що забезпечує ефективне засвоєння азоту.;

Забезпечує одночасне внесення азоту та сірки за один прохід агрегата, що в свою чергу сприяє кращій економічній та екологічній ефективності виробництва.

 

Сульфат амонію AS 21

 

 

NH4 – 21%

S – 24% (SO3 – 60%)

 

завдяки розміру та чистоті гранули забезпечує можливість розкидання по мерзлоталому грунту  без появи пилу, рівномірно на всю ширину проходу розкидача;

можна змішувати з усіма типами сипучих або гранульованих добрив;

рекомендується внесення в грунт перед передбачуваними опадами.

 

АМІАЧНА СЕЛІТРА PULAN

 

 

N – 34.4%

NO3 – 17,2%

NH4 – 17,2%

 

нітратний азот, при поглинанні рослиною, забезпечує швидкий старт;

живить культури на ранніх та середніх етапах розвитку;

підходить для ранньовесняного підживлення, коли ґрунт ще недостатньо прогрітий, для забезпечення активного надходження елементів до рослин.</

Схожі статті
А Ви використовуєте нітроамофоску?
Є багато інформації щодо нітроамофоски, але  є багато факторів за і проти застосування даного добрива, але давайте розбиратися. Агрономи часто бачать на полях повесні не розчинені грудки нітроамо..