Тепловий стрес озимих культур

Як впливає різке потепління взимку на ріст озимих

Зими з різкими коливаннями температури – нова реальність для українського землеробства. У грудні-січні все частіше спостерігаємо «вікна тепла» до +5…+12℃, які змінюються поверненням різких морозів. Такі погодні хвилі створюють тепловий стрес озимих, а особливо – ризики «фальшивої весни». У цих умовах на перший план виходить правильний менеджмент живлення, який визначає здатність рослини витримувати коливання температур і відновлюватися після стресу.

Фізіологічні ризики «фальшивої весни»

Тепловий стрес взимку запускає небезпечний ланцюг подій, що призводить до дезагартування (втрати зимостійкості).

Підвищення температури стимулює відновлення фізіологічних процесів та посилений прилив води до клітин. У вузлі кущення озимих зернових активізується сокорух, підвищується дихання, відбуваються процеси росту. Проблема в тому, що при різкому поверненні морозів клітини, наповнені водою, значно вразливіші до руйнування кристалами льоду, ніж у стані глибокого зимового спокою. В результаті можлива загибель 20-40 % продуктивних пагонів.

Рослини, що вийшли зі стану спокою, починають використовувати накопичені восени захисні сполуки (зокрема цукри та пролін – природні антифризи) на марний ріст. Відбувається швидка витрата захисних речовин, за кожні +10℃ вище нуля рослина втрачає 12-18 мг глюкози/г сухої маси на добу на дихання. За тиждень теплого грудня запаси крохмалю у вузлі кущення озимих зернових падають на 28-36%. Ці запаси виснажуються, і рослина втрачає свій захисний бар’єр перед наступними морозами.

У разі утворення крижаної кірки на поверхні ґрунту під час відлиги, рослини під нею можуть задихнутися (загроза випрівання), або стати жертвою грибкових захворювань (наприклад, снігової плісняви). Тепло стимулює патогени, що в результаті призводить до ураження хворобами та втрат.

Вплив живлення на стійкість та адаптацію

Живлення восени формує не лише врожай, але й морозостійкість, здатність до регенерації та реакцію на різкі зимові коливання. Під час короткого потепління рослина витрачає запаси вуглеводів, амінокислот та структурні компоненти клітинних оболонок. Це різко знижує її потенціал витримати повторне похолодання. Тому стан живлення на момент входження в зиму визначає, чи перенесе рослина стрес, чи ні. Озимина з оптимальним забезпеченням макро- та мікроелементами восени має сильну кореневу систему, містить достатній запас цукрів, утворює компактний вузол кущення, краще утримує воду та не розтріскується при перемерзанні. Слабкі рослини з високим вмістом води в тканинах – першими страждають від зимового відновлення вегетації.

• Калій (К) – головний антистресовий елемент , що регулює осмотичний тиск у клітинах, знижує вміст вільної води, підвищує концентрацію цукрів, а також, укріплює мембрани й зменшує ризик руйнування при замерзанні.
• Кальцій (Са) – відповідає за структурну стійкість. Він зміцнює клітинні стінки, робить тканини менш чутливими до руйнування льодом, а також підтримує цілісність меристеми вузла кущення. Особливо важливий для ріпаку, який сильно реагує на перепади температур.
• Азот (N) – головний ворог зимостійкості. Чому так? Надлишкове азотне живлення восени призводить до «жирування» рослин, підвищення соковитості тканин, зниження концентрації цукрів, а також інтенсивного росту, що робить рослини більш уразливими до приморозків. Така рослина «просинається» навіть при мінімальному потеплінні – і швидко підмерзає після повернення морозів.

Діагностика та інструменти Makosh

Під час зимових коливань зовнішній вигляд озимих може не відображати реальний стан, а фізіологічно рослина може бути мертвою на 30%. Зелена листкова маса не означає здорову точку росту. Навіть рівні посіви можуть мати пошкоджений вузол кущення, а перші ознаки стресу видно лише після відновлення вегетації.

Тому важливо правильно проводити діагностику взимку. Орієнтуватися лише на колір листя не завжди правильно, необхідно розкопувати та діагностувати кореневу систему. Якщо діагностика «на око» не можлива, тоді необхідна лабораторна діагностика – на вміст цукрів і сухої речовини у вузлі кущіння. Це дає реальну картину, скільки «антифризу» залишилось в рослини.

Роль Р та S у стартових добривах

Якісне припосівне внесення фосфору (P) у складі NPK (наприклад, Makosh NPK 12:24:12+8,5 S) забезпечує енергію (АТФ) кореневий розвиток та підготовку клітин до загартування.

Сірка (S) також є критичною, оскільки вона бере участь у синтезі білків та амінокислот, що підвищують зимостійкість. Дані елементи в добриві забезпечать ранній розвиток кореневої системи, якісне кущення та підготовку рослин до зимових стресів. Але не потрібно забувати про мікроелементи, які відіграватимуть не менш ключову роль. Навіть наприкінці осені позакореневе живлення магнієм (Mg) та бором (В) є корисним.

Магній підтримує інтенсивний фотосинтез, сприяє синтезу цукрів та підсилює накопичення енергетичних запасів, важливих для зимівлі.

Бор в свою чергу сприяє ефективному транспорту цукрів до вузла кущення та робить клітини еластичними, укріплює кореневу шийку  та зменшує ризик випрівання.

Практичні рекомендації для аграріїв

У періоди різкого зимового потепління рекомендується перевіряти стан вузла кущення та кореневої системи, оцінювати ризики перезволоження чи льодової кірки, а також аналізувати температурний прогноз на 10-14 днів. Категорично відкласти будь-яке весняне азотне підживлення до моменту, коли ризик значних морозів мине, щоб не стимулювати новий ріст, який може замерзнути.

Якщо діагностика підтвердила значну втрату поживних речовин через дезагартування, навесні необхідно першочергово дати легкодоступний сірко-азотний старт без надлишків, підтримати рослини Mg та B, а також на ослаблених посівах – скорегувати живлення фосфором через лист.

Час виходу техніки в поле має визначатися не лише фізичним станом ґрунту, а й прогнозом стабілізації температур. Не поспішайте стимулювати активний ріст до того, як рослина буде в безпеці.

Усі ці фактори – результат правильної осінньої системи живлення, яку можна вибудувати на базі продуктів Makosh.

Висновок

Тепловий стрес озимих та «фальшива весна» – усе більше актуальна проблема для українських полів. Різке потепління взимку – це не подарунок природи, а стрес-тест для ваших озимих. Єдиний спосіб пройти його без втрат – правильне мінеральне живлення восени та швидка реакція взимку-навесні. Калій, кальцій, бор, магній та збалансований стартовий фосфор – це ваша страховка від «фальшивої весни». Правильний менеджмент живлення – це реальний інструмент адаптації посівів до кліматичних викликів.